Не секрет, що дуже незначна частина людей думає над питаннями збереження власного здоров'я та профілактики різних хвороб до появи очевидних ознак патологічного процесу. І захворювання сечового міхура не стали в цьому списку частих приводів для звернення за медичною допомогою, адже протягом життя фактично кожна людина випробував їх симптоми на собі хоча б один раз.
Не секрет, що дуже незначна частина людей думає над питаннями збереження власного здоров'я та профілактики різних хвороб до появи очевидних ознак патологічного процесу. І захворювання сечового міхура не стали в цьому списку частих приводів для звернення за медичною допомогою, адже протягом життя фактично кожна людина випробував їх симптоми на собі хоча б один раз. Обставин, які роз'яснюють настільки широке поширення зазначеної труднощі, кілька - до них можна зарахувати і вік пацієнтів, і відповідне зміна гормонального статусу організму, і особливості сексуальної поведінки, і анатомічна будова органів сечовиділення, і навіть нехтування всіма відомими правилами особистої гігієни.
Захворювання сечового міхура - передумови поширення Дивовижні дані статистики об'єктивно свідчать, що по суті захворювання сечового міхура частіше з'являються у жінок, але звертаються з відповідними скаргами на різі при сечовипусканні, печіння, відчуття розпирання в надлобковій області до лікарів-урологів чоловіки. Просто усвідомити - чому так відбувається можна при зіставленні анатомії жіночих і чоловічих органів сечовидільної системи. Через маленьку і відносно широку уретру у дам ще легше просочується зараза, що і провокує появу гострого запалення, і повторення загострень придбаного циститу.
Захворювання сечового міхура у чоловіків, особливо заразного походження, в переважній більшості випадків вони виявляються пов'язаними з венеричними хворобами (ЗПСШ), для яких нерідко характерно хронічний перебіг з дуже стертою симптоматикою. Такі пацієнти звертаються за допомогою до лікаря на стадії, що вимагає комплексного обстеження та призначення лікування вже по придбаних результатами. Крім того, розвитку запалення сприяє скупчення сечі. Спричинено це - довжина і звивистість чоловічої уретри і нерідке підвищення передміхурової залози, яке може досить довго протікати безсимптомно.
Крім того, необхідно пам'ятати, що сечовий міхур, захворювання якого нерідко мають схожі прояви і скарги пацієнта, може дивуватися доброякісними і злоякісними новоутвореннями, травмами.
Симптоми - очевидці неблагополуччя В більшості випадків захворювання сечового міхура з'являються болем і різзю при сечовипусканні, почуттям неповного випорожнення і нерідко виникають позивами. При цьому хворий усвідомлює, що він не так давно пробував вислати природні потреби, але знову і знову повертається до унітазу - таких візитів за день може бути не один десяток. Рідше захворювання цього органу з'являються виникненням крові і патологічних домішок у сечі - такий розвиток подій типово для пухлин будь-якого походження, травм і камінчиків, які утворюються конкретно в міхурі або приносяться струмом сечі з верхніх відділів сечовипускального тракту.
Потрібно зауважити, що захворювання сечового міхура зрідка супроводжуються високою температурою - такий сценарій свідчить про поширення інфекції на сечоводи, миски і паренхіму нирок (що само по собі дуже небезпечно і вимагає негайного призначення всеосяжного зцілення), або ж говорить про зниження захисних сил організму і високої вірулентності збудника, що обтяжує прогноз. Ось тому при виникненні перших ознак неблагополуччя необхідно не займатися самолікуванням і мислити, що все пройде само по собі, а звернутися за консультацією до кваліфікованого уролога.
Програма обстеження і лікування Доктор пильно вислухає скарги хворого і оцінить стан організму в цілому - це дозволить підібрати підходящу програму лабораторних аналізів та інструментальних досліджень.
Неодмінно, першими лабораторними тестами будуть клінічні аналізи сечі і крові, аналіз сечі по Нечипоренко, дослідження на стерильність та чутливість виділених збудників до ліків і протимікробну продуктам. При необхідності лікар направить свого пацієнта на консультації до суміжних спецам - гінеколога, венеролога, проктолога, призначить пальцеве дослідження простати, цистоскопію, уретероцістографію.
На підставі отриманих результатів доктор отримає можливість поставити діагноз і підібрати необхідне лікування, яке буде особистим для кожного пацієнта.
health. sumy. ua.