Покрокова інструкція з виховання Алени.

Закортіло вчора піци.

Якраз отримав гонорар, думаю, порадую домашніх.

Якраз по дорозі побачив піцерію. О! Це воно. На ловця і звір біжить))) Зайшов, понюхав, вибрав собі, що я хочу.

Підхожу до чарівної дівчини, яка приймає замовлення.

Вітаюся чемно: " Доброго вам вечора! Чи можу я замовити піцу з собою? ".

- Здравстуйтє, Канєшна. Какую желаєтє?

- Я бажаю замовити піцу "П'ять сирів".

- Прінімаєтє лі ви участіє в нашей акциі ілі в другіх акциях нашей кампаніі? ? Нє желаєтє лі заказать іщьо (якусь фігню - я не запам'ятав).

- Я "приймаю участіє" в АТО і хочу піцу "П'ять сирів".

- Нє жєлаєте лі взять єщьо хлєбци?

- Не бажаю. Я хочу піцу "П'ять сирів".

Такий "двомовний" діалог продовжується довго.

Нарешті, здається, все.

-Как ваше імья?

-Олександр.

-Харашо, Алєксандр, ажидайтє ваш заказ - я вас пазаву.

Читаю бейджик - "Алена".

Питаю: "А , скажіть, мила Алена, чи можете ви спілкуватися зі мною українською мовою? "

Заскочена зненацька "Алена" відповідає українською: "Так, можу! ".

Потім поправляється: "Ну вабщєта у нас нєт прівязкі к язикам... ".

Я: "А з поваги до клієнта? ".

Алена: "Ну, так. Звичайно". І тікає.

Сиджу, чекаю на свої "П'ять сирів".

Нарешті чую оголошення: "Алєксандр, падайдітє за вашим заказам".

Підхожу - Алена помічає мене, злякано пискає, виштовхує перед себе молодого хлопця-кур'єра і шепоче йому на вухо: "Єто он! ".

Хлопець відкашлюється, виструнчується і гарною українською мовою пропонує забрати замовлення і запрошує приходити ще. Очевидно, що хлопця позвали, як драгомана-перекладача на українську.

Мене тішить ситуація і я продовжую розмовляти з хлопцем. Я це вмію. Видно, що хлопцю цікаво спілкуватися. "Алена" весь цей час злякано виглядає з-за його плеча. Очевидно чекає на скандал чи ще щось подібне.

Нарешті розмову закінчено і я дякую хлопцю і хвалю його за увагу до клієнта і прекрасну мову.

Хлопець почервонів і посміхається. Видно, що йому приємно.

Потім кажу, що "Алена" теж молодець.

А як трошки попрактикується, то теж буде так гарно розмовляти українською, як і він. І теж їй дякую.

"Алена" теж зашарілася.

Виходжу, оглядаюся. Стоять обоє червоні і посміхаються.

Вдома відкрив коробку - такої "жирної", багатої і смачної піци я ще в житті не їв.

Методика працює!

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Присоединяйтесь к группе "Обозреватель Блоги" на Facebook, следите за обновлениями!