Чому, для чого раптом з'явився законопроект про поховання тіла Леніна, зроблено це в черговий раз для того, щоб переключити увагу громадян з реальних проблем на надумані? Ну, лежить собі Ленін в Мавзолеї, і лежить, кому він заважає? Або ж це початок якоїсь хитромудрої передвиборної комбінації. В ході якої Путін в якийсь момент підтримає ініціативу думців, підпише відповідний закон, і в підсумку піде на президентські вибори як лідер, що зважився зробити те, на що не наважувалися його попередники? - пише на порталі «Ехо Москви» російський журналіст Євген Кисельов.

А може, в путінській голові заворушилися якісь містичні міркування, адже є ж така теорія, що поки не буде поховано тіло Леніна, Росії ніколи не вдасться вибратися з трясовини мучать її проблем - від зростаючої міжнародної ізоляції, до все зростаючого стабілізаційно-технологічного відставання від передових країн світу, компенсувати яке не вдасться ніякої ні імперської риторикою, ніяким брязкотом зброєю, ніякими ура-патріотичними гаслами.

Я не знаю. Думаю все ж, що вся ця затія з законом, яка, нібито, дозволить, нарешті, прибрати з Червоної площі ленінську мумію, все-таки не більше ніж спроба перевести суспільний дискурс в помилкове, або як зараз модно говорити, "фейковий" русло.

Мене в цій історії особисто вражає інше. Хоча, якщо вірити підсумками недавнього опитування "Левада-Центр", 60% росіян виступають за те, щоб той чи інший спосіб перепоховати останки більшовицького лідера. А 56% позитивно оцінюють його роль у вітчизняній історії. 44% ставляться до Леніна із захопленням. Повагою, або симпатією. 79% не згодні з ідеєю знесення пам'ятників Леніну. І ось це мене абсолютно вбиває.

Радикал, екстреміст, політик, який зневажав демократичні права і свободи, людина, яка вчинила збройний антидемократичний переворотів, який розігнав Установчі збори, що встановив однопартійну диктатуру, залівшій кров'ю країну, розв'язав в країні "червоний терор", жертвами якого стали мільйони людей, що змусив виїхати в еміграцію мільйони інших, найкращих, найталановитіших, найблагородніших, найосвіченіших, найбільш підприємливих синів і дочок Росії, і тим самим поклав початок сторічного негативному відбору російського генофонду, користується пошаною і повагою більшості сьогоднішніх російських громадян. Ось це, звичайно, найбільший морально-етична криза країни, в якій ми живемо.