Українські сили, що воюють проти проросійських сепаратистів, утримують позиції на Донбасі з 2014 року. Вони все ще тримають оборону, але тепер спорадичні зіткнення перетворилися на повномасштабну війну..
Лейтенант Денис Гордєєв звик до війни, але не такої. " - Нас бомбять і обстрілюють ракетами щодня, весь час, щогодини"
Гордєєв бореться з підтримуваними Росією сепаратистами на Донбасі вже вісім років, проте тепер він і його люди зіткнулися з усією силою російської армії.
Після відступу з Києва три тижні тому Росія переорієнтувала свої військові операції на схід України з метою захопити весь Донбас. Сюди перекинуто багато підрозділів російської армії.
За західними оцінками, Росія зараз у регіоні близько 76 батальйонних тактичних груп, кожна з яких налічує близько 800 людина.
Як зазначають західні експерти, російські військові врахували деякі помилки, допущені у першій фазі війни.. Допомогло й те, що тепер вони борються на менш протяжному фронті та під єдиним командуванням.
В результаті українські сили насилу утримують 300-кілометрову лінію фронту на Донбасі. Вони вже поступилися окремими позиціями і, ймовірно, втратять ще більше найближчими днями.
Російські сили проводять розвідку боєм, щоб знайти слабкі місця в обороні України.
Поки російські військові зміцнюються навколо міста Ізюм та навколо Сєверодонецька та Попасної. Атаки ведуться з кількох напрямків, хоча фронт росіяни поки що не прорвали.
Лейтенант Гордєєв каже, що він та його люди відчувають наслідки російського перегрупування.
За день до нашого приїзду одного з його людей було вбито, ще п'ятеро поранено. Це лише невелика частина щоденних втрат українських сил, хоча офіційних даних немає. Ми спробували відвідати найближчий польовий шпиталь, але нас не пустили, пославшись на зайнятість.
Чи можна вважати це початком великої операції російської армії, про яку стільки говорилося останнім часом, чи це лише прелюдія до неї?
Поки що очевидної відповіді немає. На даний момент російська армія переважно використовує артилерію та ракети, щоб зламати оборону українців.. Деякі військові аналітики вважають, що великий наступ ще попереду.
А українські сили, у тому числі підрозділ лейтенанта Гордєєва, поки що утримують оборону, хоча західні експерти кажуть, що російська армія за чисельністю втричі перевершує українську..
Вони також визнають, що Україні, ймовірно, доведеться поступатися територією на відкритих просторах, щоб захищати ключові міста, де російській армії буде важче вести наступ..
Мені дозволили відвідати передову позицію лейтенанта Гордєєва під час короткого перепочинку в боях. На командному пункті солдати побудували подобу каплиці та моляться про перемогу. Але на нормальну церкву це місце не схоже – сюди долинають відгуки артилерійських залпів..
На шляху до своїх траншеїв Гордєєв розповідає, що мінометний і снайперський вогонь є постійною загрозою.. Їхня передова позиція знаходиться за 600 м від російських військ.
Пейзаж в основному є відкритою сільською місцевістю, де-не-де можна сховатися за деревами.. Чутно рідкісні черги зі стрілецької зброї.
" І ми не знаємо, коли вони зупиняться. Ми не знаємо, коли закінчиться їхня подорож" До війни він був юристом і сподівається, що одного разу зможе повернутися до колишнього життя. Але сьогодні, за його словами, головне для нього – перемога у цій війні.
В окопах, поза увагою ворога, настрій спокійніший, хоча на втомлених обличчях солдатів ясно видно напругу недавніх боїв.
Вони показують нам частину свого озброєння: радянський великокаліберний кулемет ДШК, який досі застосовується у конфліктах по всьому світу, та реактивні гранатомети.
В основному це застарілі озброєння радянського виробництва, проте нам з гордістю демонструють свою єдину шведсько-британську переносну протитанкову керовану ракету NLAW.
Одного з підлеглих лейтенанта Гордєєва британські військові навчили користуватись NLAW незадовго до початку війни. За словами лейтенанта, такою ракетою вони вже знищили російський танк..
" Росія, за його словами, - мілітаризована держава, у той час як здатність України підтримувати виробництво власної зброї підірвано. Західне постачання - або їх відсутність - сильно вплине на результат війни.
Лейтенант Гордєєв стверджує, що бойовий дух його військ, як і раніше, високий: вони захищають Батьківщину..
Але президенту Путіну потрібно хоча б щось, що можна назвати перемогою, і якнайшвидше - можливо, до 9 травня, до параду Перемоги.
Час на боці України — але тільки в тому випадку, якщо потік західної зброї не вичерпається, і українська армія зможе стримати настання російських військ, що очікується з дня на день..
Джонатан Біл, кореспондент ВВС з питань оборони, Східна Україна.