На перший погляд, підсумки зустрічі радників лідерів країн "

Через вісім років після російського нападу на схід України та підписання угод у Мінську сторони раптом виявили, що по-різному трактують досягнуті домовленості.. При цьому Дмитро Козак охарактеризував сам цей факт як "

Але я не поспішав би посміятися над цим визначенням російського чиновника. Те, що сторони по-різному трактують Мінські угоди – це очевидний факт. Але в іншій ситуації той самий Козак мав би охарактеризувати сам цей факт зовсім не як прорив, а як глухий кут. Те, що Козак називає очевидний глухий кут проривом - свідчення того, що Кремль зацікавлений у переговорному процесі з цивілізованим світом.. І факт, який зареєстровано того ж вечора, коли посол Сполучених Штатів у Москві Джон Салліван привіз до Міністерства закордонних справ Російської Федерації письмову реакцію Сполучених Штатів та країн-членів НАТО на безпардонний російський ультиматум..

Вже доводилося зазначати, що у Кремлі навряд чи розраховували на те, що США та країни цивілізованого світу так одразу візьмуть і погодяться з російськими пропозиціями, бо злякаються силового удару по Україні.. Біснуватий російський фюрер прорахувався в іншому. Він розраховував насамперед на розкол цього найцивілізованішого світу. І на те, що на поступки у Вашингтоні погодяться саме для того, щоб уникнути цього розколу. У Кремлі не розраховували ні на жорстку реакцію Сполучених Штатів, де готові цього разу запустити по-справжньому руйнівний для російської економіки механізм санкцій, ні на солідарність Заходу. Адже зауважимо, що зараз одним голосом кажуть не тільки країни-члени НАТО. До їхньої позиції приєдналися і традиційно нейтральні держави, такі, як Фінляндія та Швеція, де не розуміють, чому це Москва повинна робити замах на їх суверенітет і право приєднуватися до оборонних союзів.. Намагатися зрозуміти збочену логіку Путіна стає ознакою поганої хвороби або тотальної корумпованості. І незабаром персонажів, готових нести цю нісенітницю, на Заході просто не залишиться, щоб послухати ці "

Цю готовність до економічного тиску та радикальну зміну громадської думки у Кремлі не прорахували. І зараз намагатимуться демонструвати конструктивність людожерів:

ось, ви нас не поважаєте, відкидаєте наше законне право пожирати дітей на сніданок, обід та вечерю, не розумієте наші традиції, а ми все ще намагаємося з вами розмовляти та констатуємо, що у нас є розбіжності щодо. Що, ви зовсім не їсте дітей? Ну зрозуміло, це все ваш згубний Захід, вплив " Так що визнайте хоча б, що ми маємо повне право хоча б снідати дітьми у Криму та на Донбасі – це наші скріпи, без них Росія не Росія.

Ось, власне, і все, що хотів сказати Дмитро Козак.

Джерело: Еспресо.