фото з glavnoe.ua
Готовність колишнього федерального канцлера ФРН Герхарда Шредера увійти до ради директорів компанії "Роснефть" викликала природне обурення в політичних колах Німеччини. Шредер нагадав про себе і своїх кремлівських зв'язках якраз напередодні парламентських виборів у ФРН. Соціал-демократи, останнім канцлером яких і був російський найманець, намагаються боротися з ХДС, партією канцлера Ангели Меркель. І ще одне нагадування про зв'язки партійного істеблішменту з Кремлем їм зовсім не потрібно.
А це саме нагадування про зв'язки партійного істеблішменту, а не про сам Шредер. Багато керівників СДПН не раз демонстрували свою готовність до розуміння кремлівських інтересів. І, звичайно, пояснювали цю свою готовність ідеологією і прагненням зберегти мир в Європі.
Але випадок Шредера чудово доводить, що справа не в ідеології і не в світі. Кот Шредера - це гроші. Колишній федеральний канцлер співпрацює з Росією не в якихось там центрах захисту миру і підтримки громадянського суспільства. Ні, Шредера використовують саме там, де можна заробити. Так було з проектами "Газпрому" і так відбувається з "Роснефтью".
Проблема багатьох представників західних еліт - в тому, щоб замість впровадження в російське створення цивілізованих правил гри, вони самі вважали за краще жити за російськими правилами. Простіше кажучи - за правилами отримання величезних грошей без будь-яких зусиль і ціннісних обмежень. Можна було б назвати ці правила правилами "зони" і бандитизму.
Реклама
Але насправді - з огляду на службове походження роботодавців Шредера це правила ГУЛАГу. Шредер - служитель табірної економіки. Західні політики, які хочуть домовитися з Росією без зміни нею своїх підходів до політики, які хочуть укласти "угоду" - прихильники диктатури і мракобісся. І ніяка посада, на яку їх обирає довірливий виборець, не може захистити їх від визнання цього просто факту.
Ти можеш бути президентом, канцлером і міністром. Але якщо ти підтримуєш Путіна, то рано чи пізно ти опинишся в "Газпромі".
оригінал.