Кремль втрачає управління над силовиками, які починають кошмарити навіть держкорпорації.
18 березня цього року в туалеті СІЗО № 5 знайшли мертвим виконавчого директора Роскосмосу Володимира Євдокимова. Судячи з усього, від нього вимагали свідчень на главу «Вертолітною сервісної компанії» Якима Носкова, чиєю правою рукою Євдокимов де-факто був. За місяць до вбивства Євдокимова перевели в камеру без відеоспостереження, а потім демонстративно вбили - декількома ударами ножа.
У пресі відразу ж почалася потужна зливна кампанія про те, що Євдокимова прибрали тому, що він, мовляв, мав намір «співпрацювати зі слідством і дати свідчення в рамках розслідуваної проти нього кримінальної справи». Коротше, вимагали від нього дати свідчення на Носкова, ось Носков його і замочив.
Це було як версія про Магнітського, якого замочив у в'язниці всесильний Браудер.
Адже незалежно від того, хто скільки вкрав, Євдокимов був зовсім не єдиний свідок страшних злочинів Носкова. Він був просто заручник, взятий, щоб отримати свідчення на шефа.
Носкову не мало сенсу усувати заручника - йому потрібно було домовлятися з тими, хто його замовив. І зовсім вже неймовірно, щоб далекий від кримінального середовища і оперативних комбінацій Носков міг перевести Євдокимова в камеру без відеоспостереження і найняти убивць.
Варіантів, погодьтеся, було два. Або підступний Носков дійсно виконав всі ці речі: і тоді слід було очікувати, що мудрі слідчі тут же викриють вбивцю і пред'являть Носкову звинувачення. Або вбивство Євдокимова було ексцесом виконавця. Абсолютно безкарна (як і в разі вбивства Магнітського) банда вимагала у Євдокимова показання (він, до речі, їх давав), кошмари, так перебрала міру. І тоді слід було очікувати, що ніяких виконавців вбивства в закритому СІЗО не знайдуть, а банда незабаром візьме нового заручника.
Так воно недавно і сталося: 5 квітня в Москві в рамках того ж справи був заарештований колишній заступник гендиректора з економіки та фінансів Роскосмосу Сергій Мамаєв. Як пояснили слідчі, раніше вони вважали організатором розкрадань Євдокимова, але, ледь того штрикнули заточкою, у них відкрилися очі, і вони зрозуміли, що організатором розкрадань був Мамаєв, який раніше проходив у справі свідком.
Вбивство в СІЗО Володимира Євдокимова знаменує собою нову стадію розпаду силового апарату російської держави, ще більш глибоку, ніж ту, яку ми спостерігали при вбивстві Сергія Магнітського. Адже Едокімов не була захисник якогось ворога вітчизни Браудера. Він був топ-менеджер Роскосмоса, і глава корпорації Ігор Комаров не раз доручалося за нього і вимагав відпустити з СІЗО. Звичайно, російський бізнесмен давно знає, що потрапити під слідство - це звичайний виробничий ризик. Але все-таки якось передбачається, що топ-менеджера держкорпорації, що користується повною підтримкою начальства і заарештованого в рамках комерційної розборки - не замочать випадково в тюремному сортирі.
Вбивство Євдокимова - це тільки один з декількох епізодів, які змушують задуматися над тим, наскільки Кремль взагалі контролює нинішніх силовиків, наскільки взагалі вистачає сили волі або бажання втручатися в ту військово-польову економіку збирання і полювання, яка склалася в Росії. Економіку, при якій практично будь-який російський бізнесмен і чиновник є свідомо легітимною жертвою силових банд, і той факт, що у цього бізнесмена або чиновника рило може бути у самого в пуху, ситуації не змінює.
В умовах, коли доходи бюджету скорочуються, і поголовні арешти чиновників і бізнесменів стають найвигіднішим способом прохарчування для силовиків, це тягне для режиму нові ризики.
Юлія Латиніна Оглядач «Новой».