фото з Обозреватель
Сегодняшняя дискуссия о вечных и временных врагах и друзьях Украины побудила напомнить вам о весьма актуальном и поучительном произведении нашего знаменитого писателя, ученого и общественно-политического деятеля Ивана Яковлевича Франко "Не пора".
Далее текст на языке оригинала. "Не пора, не пора, не пора, М@скалеві й л@хові служить!
Довершилась України кривда стара, Нам пора для України жить.
Не пора, на пора, не пора За невігласів лить свою кров І любити царя, що наш люд обдирати, – Для України наша любов.
Не пора, не пора, не пора В рідну хату вносити роздор!
Хай пропаде незгоди проклята мара!
Під Украйни єднаймось прапор!
Бо пора ця велика я єсть:
У завзятій, важкій боротьбі Ми поляжем, щоб волю, і щастя, і честь, Рідний краю, здобути тобі! "
Вважається, що свій вірш "Не пора" Іван Франко написав у 1880 році, а вперше він був надрукований у 1887 році у збірці "З вершин і низин".
Музику до нього написав відомий композитор і хоровий диригент Денис Січинський. Знаний літературознавець Василь Сімович стверджує, що твір "Не пора" як своєрідний національний гімн став народним на Галичині, щонайменше з 1898 року. Вірш "Не пора" увійшов до знаменитого "Січового співаника" виданого правником, громадсько-політичним діячем та засновником товариства "Січ" Кирилом Трильовським у Відні в 1921 році. До цього збірника було включено найвідоміші пісні січових стрільців. Символічно, що твір Івана Франка "Не пора" у "Січовому співанику" йде одразу за поезією "Ще не вмерла Україна" Павла Чубинського позначеною, як "народний гімн".
Нагадаю, що вірш "Не пора" був заборонений як за польського панування так і в часи Російської імперії та СРСР.
Реклама
"Не пора" отримав своє нове звучання у період боротьби за відновлення Української Державності. Згодом він увійшов до репертуару військових оркестрів ЗСУ.
Цим твором розпочинається 52-й том Зібрання творів Івана Яковича Франка, який був виданий Інститутом літератури в 2008 році. Як відомо, до цього тому було включено оригінальні поетичні твори письменника, які не увійшли в цензуроване 50-томне зібрання творів, видане в 1976-1986 роках.
Пам?ятаємо нашу історію!
Вивчаємо нашу літературу!