фото з Зеркало недели
Журналісти Європі часто стикаються з втручанням в їх роботу включно із застосуванням насильства і залякування. Нерідко це призводить до самоцензури.
Про це свідчать результати опитування, оприлюднені сьогодні Радою Європи та наявні в розпорядженні ZN. UA. У дослідженні взяли участь 940 журналістів з 47 країн-учасниць Ради, а також з Білорусі.
Опитування було проведено в період з квітня по липень 2016 року. Майже третина журналістів зізналися, що стикалися з фізичними атаками на протязі останніх трьох років. Втім, найчастішим втручанням в журналістську роботу виявилося психологічне насильство включно із залякуванням, погрозами, образами і наклепом. Про досвід такого тиску повідомили 69% опитаних журналістів.
Другим найбільш поширеним способом втручання в роботу співробітників преси стало кіберзапугіваніе в формі звинувачень в упередженості, поширенні дезінформації, участі в наклепницьких кампаніях або нападках на кого-то. Про таку форму тиску повідомили 53% учасників опитування.
Залякування з боку зацікавлених груп стало третьою найчастішою формою втручання в журналістську діяльність. На неї вказала половина опитаних. Також 46% респондентів розповіли про погрози застосувати силу, 43% - про залякування з боку політичних груп, про стеження (39%) і залякування з боку поліції (35%).
Майже дві третини респондентів вказали, що не відчувають себе захищеними від стеження. А половина опитаних сказали, що вважають свою здатність захистити джерела інформації під загрозою.
Про випадки крадіжки, конфіскації або знищення пов'язаного з професійною діяльністю майна повідомили 21% опитаних журналістів, 19% розповіли про безконтактних випадках крадіжки особистого майна, а 13% - про сексуальні домагання. Також майже чверть респондентів вказали, що протягом останніх трьох років стикалися з арештами і судовим переслідуванням, в основному через закони про наклеп.
Опитування показало також, що фізичні напади найчастіше відбуваються в країнах Південного Кавказу та Туреччини. У цьому ж регіоні найбільш часто загрожують журналістам розправою. Хоча були також повідомлення про такі випадки з країн-учасниць ЄС і незападноевропейскіх країн.
35% учасників опитування вказали, що у них немає доступу до механізмів захисту від втручання в їх роботу. Иследование вказує на високий рівень страху журналістів перед втручанням в їх роботу, зокрема через психологічного насильства (60%), Кіберзапугіваніе (57%), втручання з боку інших людей (51%), зацікавлених груп (45%) і фізичного насильства (41%).
Реклама
Третина опитаних журналістів созналість в тому, що бояться за безпеку їх сімей та друзів.
Все це викликає високий рівень самоцензури. Кожен п'ятий учасник опитування зізнався, що відчув тиск на свою репортерської роботу через вплив на роботодавця. 31% опитаних визнали, що були змушені пом'якшити свої спірні репортажі, а 15% - відмовилися від таких публіканцій. В цей же час, 36% журналістів під час опитування сказали, що тиск змусив їх більше боротися з зовнішній або самоцензурою.