Незважаючи на війну, Україна продовжує розвиватися та забезпечувати надання публічних послуг громадянам. Одна з ключових груп адміністративних послуг – реєстрація актів цивільного стану (РАДС). Її критичність полягає в тому, що ці послуги потрібні навіть у період війни, адже люди народжуються, одружуються, помирають. Цих послуг неможливо уникнути та складно відкласти.

Щоб розуміти обсяг попиту лише на три базові послуги РАГС, наведемо кілька цифр. У 2021 році зареєстровано понад 717 тисяч смертей. Ще майже 500 тисяч послуг – реєстрація народження та шлюбів.

[see_also ids\u003d"

На жаль, на прикладі «послуги з реєстрації смерті» легко побачити: держава після укрупнення територіальних громад не виконала своєї обіцянки не допустити віддалення послуг.

Динаміка реєстрації така, що виконавчі органи місцевих рад у 2021 році склали на 71 тисячу актових записів менше, ніж у 2020-му. Натомість підрозділи Мін'юсту таких реєстрацій склали майже на 170 тисяч більше. Якщо оцінювати у пропорціях, то порівняно з 2020 роком вона змінилася майже вдвічі і становить понад 1 до 5 на користь Мін'юсту.

Гіркий приклад цієї сумної статистики. Погано, що навіть у такі трагічні дні близькі покійника не можуть зареєструвати смерть у своєму селі чи селищі, а змушені витрачати час та кошти (у тому числі на дорогу), щоб відвідати органи РАГС Мін'юсту. Така ж невтішна динаміка та послуг з реєстрації народження та шлюбу.

Потрібно чесно визнати, що і до жовтня 2020 року зі сферою РАГС були проблеми. Мін'юст офіційно тримається за ці послуги, дбаючи насамперед про наповнення спецфонду свого бюджету. Так, дивна логіка, коли орган державної влади думає не про доступність послуг для громадян, а про свій відомчий кошторис. Але так було ще й до великої війни, коли ресурсів було набагато більше.

Таким чином, після остаточного укрупнення громад ситуація у сфері РАГС суттєво погіршується.. Тому що навіть сільські громади, які виконували повноваження РАГС, їх втрачають. І послуги продовжуватимуть віддалятися, адже всі державні органи зараз оптимізують свої мережі..

[see_also ids\u003d"

Що ж тут не так?

Так, власне, насамперед невиконання обіцяного державою головного постулату реформи, що під час децентралізації послуги не віддалятимуться від людей. Адже повноваження РАГС раніше виконували навіть найменші сільські та селищні ради.. Після укрупнення громад це питання потрапило на окреме рішення органів місцевого самоврядування (ЗМС) та Мін'юсту. На жаль, відомо, що Мін'юст послідовно переконує ЗМС не брати ці повноваження..

Можна дорікнути і ОМС, які в цій ситуації недостатньо дбають про мешканців, які проживають не в центрі громади, і змушують їх їздити до колишніх районних центрів. Але дорікати ОМС теж не зовсім справедливо, бо якщо Мін'юст на цих послугах «заробляє» (урочистими церемоніями, сумнівними платними консультаціями, «шлюбом за добу» за тисячі гривень), то ОМС такого «заробітку» не має. Для них ці повноваження — додаткові витрати з бюджету та додатковий клопіт з бланками, сейфами, реєстрами тощо..

29 квітня 2021 року, щоб вирішити проблему з послугами РАГС, Верховна Рада України конституційною більшістю ухвалила закон, який вирівняв у повноваженнях усі територіальні громади (сільські, селищні, міські, включно із колишніми містами обласного значення). Тобто всі ОМС потенційно можуть брати до виконання три базові послуги РАГС.

Насправді закон майже запрацював. Лише більш ініціативні міста почали набувати повноважень. Але системно тенденція зовсім протилежна. Послуги РАГС зникають із сільських територій та переходять у відомчий формат надання. Мін'юст тут діяв не тільки переконанням, а й новими підходами у тлумаченні закону (про статус юридичної особи для виконкому чи ЦПАУ, вимоги навчати персонал ЗМС та обсяг їх повноважень тощо).

[see_also ids\u003d"

Можна навести ще багато аргументів, чому ситуація неправильна. Просто треба врахувати таке:.

РАГС - найлегші з адміністративних послуг. Чому їх і далі надає міністерство, а не ЗМС у кожній громаді, незрозуміло з погляду логіки правління;

кожен візит за такою послугою до органу ГРАЦС Мін'юсту — втрачений час (день) та кошти громадян;

це питання безпеки (в умовах війни, ковіда, відсутності електрики та транспорту);

це питання довіри до реформи, до держави.

На жаль, немає жодної надії, що Мін'юст змінить свою позицію та відмовиться від цих повноважень на користь ЗМС. Схоже, це міністерство не довіряє місцевому самоврядуванню. Тому такі ж великі проблеми і у сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу, де з літа 2021 року не проводиться тестування для реєстраторів, і ця професія стає дефіцитною..

Тож залишається апелювати хіба що до нового керівника «оптимізованого» Мінрегіону, до народних депутатів України та самих ЗМС та їх асоціацій. Треба вимагати від уряду системних організаційних заходів, щоб ці вкрай важливі послуги були доступні у кожній територіальній громаді, у кожному старостінському окрузі.. Подбайте про своїх мешканців.

Модель «через ЦПАУ у взаємодії з Мін'юстом» тут не підходить, тому що це переважно швидкі (невідкладні) послуги, тож ні людина не має можливості чекати, коли їй привезуть свідоцтво з Мін'юсту, ні для ЗМС немає сенсу у таких поїздках та взаємодіях. Саме тому послуги РАГС дуже погано представлені у ЦПАУ. Тобто тут має бути реалізовано повноцінне делегування повноважень в ЗМС.

Без цих рішень через відомчі інтереси все більше громадян України змушені долати значні відстані, витрачати час на візити та лаяти владу.

[votes id\u003d"

Більше статей Віктора Тимощука читайте на засланні.