Сергій ЛИБА став безальтернативним кандидатом на роль Боді Павука у фільмі «DZIDZIO ПЕРШИЙ РАЗ».

Образ сусіда і друга Дзідзя писався саме з нього, з його рис характеру, з використанням його традиційних висловлювань, з його манер одягатися та поводитися з жінками. У житті Сергій Либа – веселий, енергійний, розумний, ініціатор багатьох творчих проектів. У січні він став співзасновником DZIDZIOFILM, у березні разом з усіма стартував написання сценарію до нового фільму, а як звукорежисер бере участь у концертній діяльності гурту DZIDZIO.   

Всі знайомі з персонажем Бодьою Павуком та про Сергія Либу мало, що відомо. Де ти народився і яким було твоє дитинство?

Я народився у невеличкому селищі Івано–Франкове на Львівщині. Дитинство було веселе, хуліганське, з пригодами. Правда, вже тоді мені більше подобалася компанія старших дівчат, моїх сусідок, ніж пацанів, які бігали вулицями та грали у «войнушки». Навіть в церкві я завжди стояв поміж жінками, бо там, де були мужики, мені завжди пахло шкарпетками (сміється). Саме ці дитячі спогади вплинули на характер мого персонажа та хід сценарію.

Ти і зараз так само любиш жінок, як у дитинстві?

Я можу пропустити відповідь на це питання? (Сміється).

Ні, ми хочемо знати все.

Ну, добре… В Боді Павука таке амплуа: жінки його люблять, а він любить жінок і не відмовляє собі в цьому. Тільки Бодя того не приховує, а Сергій Либа – людина сімейна… (Сміється) У фільмі ти граєш антагоніста. Одразу погодився на таку роль, чи довелося вмовляти?

Грати позитивного героя – це легко. А от поганого – справжній подарунок для актора, спробуйте бути  брутальним, цинічним. Саме антигерой і є бріліантом фільму.

Ми знаємо, що твоєму персонажу вже чотири роки. Як він народився?

Мого героя вигадав Дзідзьо. Чотири роки тому була написана пісня про Павука, а я зіграв у кліпі незвичного для себе персонажа. На сьогодні кліп «Павук» має більше 24 мільйонів переглядів. Я настільки вжився у цей образ, що ми з командою вирішили зробити його вічним – через пісню, кліп, короткометражку, а тепер і у повному метрі «DZIDZIO ПЕРШИЙ РАЗ».  

На скільки ти почуваєшься органічним у цьому амплуа?

Чи органічний для мене образ? Ясссно. Зізнаюся: більшість людей так і кличуть мене: Бодя або Бодя Павук, і дуже розчаровуються, дізнавшись, що я за паспортом Сергій.

Кажуть, що у велике кіно можна потрапити лише з професійною освітою? Ти десь навчався акторській майстерності?

Я непрофесійний актор, але пішов у кіно, коли ми з Дзідзьом почали знімати короткометражки. Спочатку разом придумували історію, планували зйомки, а згодом спробував себе як актор і мені це сподобалось. Тому кожна талановита людина має свій шанс! Грати у кіно для мене відповідально, бо я ніколи не придумую для себе «відмазок»,   що погода погана, режисер не такий, локації некомфортні чи з неприяємним запахом. Я переймаюся і загальним результатом, і своїм персонажем. Образ Павука у новому фільмі формував сам: ретельно підбирав одяг, максимально прискіпливо працював із художником по костюмах Хелкою (Авт.  – Оленою Завидівською). Одним словом, Бодя Павук став педантом, як і Я.

Ти із музичній сфери відразу зайшов у кіно, чи стало тепер кіно твоїм?

Я дуже люблю кіно, чесно, я – кіноман. Дивлюся практично все, всюди (вдома, дорогою на концерти) і постійно ходжу у кінотеатри. Часто йду в кіно з донькою Вікусею, їй 8 років. Після фільму я малу завжди питаю: «Ну, як тобі? » Бо діти щирі і краще відчувають, а я до них прислуховуюся. Фільми у кінотеатрах для мене – це не тільки відпочинок, а свого роду майстер-клас.

Ти – один із небагатьох, хто вже бачив фільм, адже брав беспосередню участь у пост-продакшені. Як гадаєш, якою буде реакція сім’ї?

Чесно, я переживаю, як моя Вікуся сприйме батька у фільмі. Чи сподобається їй той образ? ! А за свою дружину Іру я, взагалі, мовчу, бо у фільмі є певні інтимні моменти. Здогадуюсь, що вона мені після перегляду скаже! Та я їй поясню, що коли ми чуємо слова: «Камера, мотор, екшен! ! ! »,  – то я стаю Бодьою Павуком, а тільки – «Камера, стоп»,  – знову Сергієм.

Ти брав участь у написанні сценарію, що «свого» ти привніс?

Я придумував історію та діалоги, але не штучно–вигадані, а з життя. Дуже хотів, щоб герої нашого фільму були природні, щоб кожна людина могла себе побачити у тій чи іншій ролі. Бо наше життя – це і є фільм.

На твою думку, чому глядачі мають піти на «DZIDZIO ПЕРШИЙ РАЗ»?

Бо на них там чекає шок і провокація. Глядачі побачать дуже цікаві ситуації, у яких би хотіли опинитися самі (сміється).