1 березня 2023 року парламент Фінляндії майже одноголосно схвалив вступ країни до НАТО.. «За» проголосували 184 депутати із 200. Після того, як заявку Фінляндії підтримають Угорщина та Туреччина, країна офіційно стане частиною Альянсу.. Таким чином, Фінляндія остаточно відмовилася від багаторічної політики нейтралітету та власним прикладом посилила можливість та реалістичність використання моделі «фінляндизації» будь-якої з країн, зокрема України. Іван Гісем та Максим Яковлєв у статті «Війна в Україні: що таке «фінляндизація» і чи допоможе вона нам? », проаналізували феномен «фінляндизації» щодо України.

Зокрема, на їхню думку, феномен «фінляндизації» в українському контексті означає не забезпечення позаблоковості України, а навпаки, розширення своєї обороноздатності та рух до членства в ЄС, а також використання вікна можливостей для вступу до НАТО..

Автори зазначають, що ще недавно проблема «фінляндизації» широко обговорювалася в українському публічному просторі.. Зокрема приклад Фінляндії в історичному контексті наводився як успішна ілюстрація країни, якій вдалося побудувати ефективну економіку і стати заможною державою з високим рівнем життя, при цьому залишаючись осторонь військово-політичних блоків..

Більш того, наратив «фінляндизації» просувався як альтернатива євроатлантичній перспективі України, що могло б задовольнити РФ та запобігти ескалації напруженості між двома країнами.. Проте все змінило широкомасштабне вторгнення Росії, яке продемонструвало повну неспроможність цієї політики в українському контексті, а також поверхове розуміння самого феномену..

Автори статті пояснюють, що політика «фінляндизації» стала можливою через унікальні географічні, політичні, історичні та інші обставини..

На думку фінських експертів, помилково розглядати цю модель епохи холодної війни чи інші моделі нейтралітету придатними для вирішення потреб сучасної України.. За їхніми словами, яскравим підтвердженням цього є власний приклад Фінляндії, яка подала заявку на вступ до НАТО.

Вчені вважають, що Україні слід приділити особливу увагу розвитку власних Збройних сил, що, зокрема, сприятиме зростанню стійкості громадянського суспільства. РФ має розуміти, що втрати завжди перевищуватимуть потенційні вигоди від участі у конфлікті.

«Якщо все ж таки розглядати сам феномен «фінляндизації» стосовно України, то він означає, швидше, не забезпечення позаблоковості України, чого домагається Росія для контролю над нею, а навпаки, такий шлях розвитку, при якому Україна, згідно з досвідом Фінляндії, нарощує.

[see_also ids\u003d"

Фінляндія та Швеція подали заявки на вступ до НАТО минулого року після того, як були стурбовані вторгненням Росії в Україну. Лише дві з 30 країн Альянсу – Угорщина та Туреччина ще не ратифікували їхні заявки.. Туреччина висунула суттєві заперечення проти вступу країн до Альянсу, посилаючись на підтримку курдських угруповань, які Анкара розглядає як терористичну загрозу.

Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган заявив, що Туреччина не схвалить заявку Швеції на вступ до НАТО, водночас ставлення до Фінляндії з цього питання позитивне..