Діти, які народилися в 1991-му році, росли і ставали на крило разом з Україною. Як і незалежній країні, їм зараз по 26 років. Багато вже навчилися цінувати свободу, вибрали свій шлях і вирішили, що ніколи не виїдуть з України. Журналісти інформаційного агентства «Kharkiv Today» відшукали в Харкові 11 однолітків Незалежності різних професій. Одним з учасником проекту став нацгвардеец - капітан 3 бригади оперативного призначення Східного ОТО Владислав Сисоєв, який розповів про себе, поділився своїми думками про незалежність і про Україну в цілому.
Про себе Я родом з Луганської області, міста Кіровська, жив там 17 років, потім вступив до Академії внутрішніх військ в Харкові (зараз Академія Нацгвардії - прим. «ХН») і в даний момент проходжу службу в частині 3017. Можна сказати, що народився в зоні АТО. Я все життя мріяв про чоловічу професію, з дитинства хотів стати військовим. Я був в зоні проведення АТО в 2014 і 2015 роках, і до цього дня ми виконуємо бойові завдання на Донбасі. Найперша моя ротація була в Слов'янськ в 2014-му після його звільнення. Ми виконували завдання на блокпосту ще в складі військової частини 3035 (станини Слов'янський полк - прим. автора). Люди ставилися по-різному: хтось з радістю, хтось ні. Хоча я їх не розумію - Україна одна, і вони, і ми - українці. Це зона АТО, там небезпека може бути кожен день, було пару випадків, коли по блокпосту працював снайпер. В цьому році я був в передмісті Авдіївки, хоч це і вважається другою лінією оборони, але до передової досить близько. Перебувати там з одного боку важко, тому що ти поруч з будинком і не можеш туди поїхати, але ми все одно це зробимо, тому що це - Україна. Я думаю, окупація ненадовго, адже наша армія розвивається, росте, у нас вийде повернути наші території. Я став військовим ще до бойових дій, мої близькі прекрасно розуміють, що це мій обов'язок, і я не можу відступити назад, повернутися додому і сказати: «Мені це не потрібно».
Про незалежність Це гордість. Її наша країна добувала важким шляхом і дуже довго. Гордість бере за то, що ми - держава, країна, єдине ціле і ми повинні не втратити те, чого змогли досягти за 26 років, а навпаки - згуртувати наш народ.
Головне, щоб в нашу країну не приходили чужі люди і держави, які не захоплювали наші території. Для мене найбільша незалежність - це щоб я міг служити і знати, що у мене, у моїх дітей є майбутнє.
Про Україну За останні три роки, коли почалася АТО, наша країна зробила і крок назад, і два кроки вперед. Якщо у нас такими темпами буде проходити реформування, стануть більше приділяти увагу простому українському народові, то я думаю, що через 10 років Україна буде однією з лідируючих держав в світі.
Група інформації і комунікації Східного ОТО.