Чинний в Україні правовий інститут оперативно-розшукової діяльності (ОРД) повинен бути остаточно ліквідовано на користь введеного в 2012 році інституту негласних слідчих / розшукових дій (НСРД), який дає більше гарантій дотримання громадянських прав при проведенні негласних слідчих дій.
Про це в своїй статті для ZN. UA пише експерт групи з реформування органів правопорядку реанімаційне пакету реформ Євген Крапівін. Автор зазначає, що 4 квітня в парламенті був зареєстрований черговий законопроект "Про оперативно-розшукову діяльність" (№6284), який повинен замінити застарілий закон про ОРД. Існуючий закон не відповідає ні європейським стандартом негласної слідчої діяльності, ні сучасним актам українського кримінального процесуального законодавства.
Нинішній інститут ОРД, як вказує автор, був сформований в середині ХХ століття, в умовах радянської кримінальної юстиції. Сьогодні він містить не тільки норми, що стосуються оперативно-розшукових заходів, але також норми щодо розвідувальної і контррозведивательной діяльності, перевірки при допуску до державної таємниці та іншого.
Експерт звертає увагу на принципове питання - чи потрібен Україні відокремлений від кримінального процесу інститут ОРД взагалі?.
"Поки діяв КПК 1960 р. , Що не передбачав порядок проведення негласних дій правоохоронними органами, закон про ОРД логічно доповнював кримінально-процесуальне законодавство відповідними нормами. У 2012 р. , З прийняттям нового КПК, інститут негласних слідчих / розшукових дій (НСРД) в кримінальному провадженні, передбачений главою 21 КПК, повинен був би замінити інститут ОРД в частині документування злочинної діяльності. Основні негласні дії тепер здійснюються відповідно до положень КПК - проникнення та обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, контроль над здійсненням злочину (наприклад, оперативна закупівля) та інші ", - йдеться в статті.
Крапівін зазначає, що якщо у правоохоронців в результаті негласних дій з'являється інформація про злочин, то вона може бути внесена в ЕРДР в порядку ст. 214 КПК. Замість цього, слідчі досі намагаються обирати більш простий шлях - в різних формах відроджувати дослідчі перевірки і ухилятися від відкриття кримінальних проваджень на розпочате розслідування.
"Таким чином, сьогодні європейсько-орієнтованої видається позиція відмови від радянського інституту ОРД на користь кримінального процесуального законодавства, що містить ряд гарантій і запобіжників від порушення прав людини, перш за все при втручанні в приватне життя", - робить висновок автор.
При цьому, фахівець відзначає, що на політико-правовому рівні відмова від інституту ОРД в повному обсязі не підтримують насамперед органи, які мають оперативні підрозділи та здійснюють оперативно-розшукові заходи.
Експерт, проте, вказує, що консенсус між парламентаріями та органами, які здійснюють ОРД можливий. Для цього необхідно на рівні профільного законодавства врегулювати кілька видів діяльності, що залишаються поза межами кримінального провадження і не націлені на отримання або перевірку доказів в його рамках.
Детальніше про необхідність скасування закону про оперативно-розшукову діяльність читайте в статті Євгена Крапівіна "Чому Україні не потрібен новий закон про оперативно-розшукову діяльність" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".