У підсумку, справа може бути навіть і не в "ресталинизации". Чи не вона найголовніше тут. Важливіше ось що: то, як значна частина навіть освічених і раніше цілком, як здавалося, критично мислячих людей - раптом купилася на брехню (дискурс) про Україну, якої як би "не існує", - т. вона як би є - в "сутінкової зоні свідомості", але описується через ознаки "неіснування" - розпад держави, захоплення влади, хунту, бандерівців, неадекватну політику Києва, самознищення, втрату не тільки суверенітету, але і втрату здатності усвідомити свою неповноцінність.

І через три роки це навіть вже для багатьох не потребує аргументації, це просто "очевидний факт", патерн - для багатьох і багатьох.

І ось тут ти просто наочно бачиш, як німецьке суспільство було в 30-х рр. розгорнуто від побутового поширеної зневаги щодо євреїв - до політичного антисемітизму. Прямо - ось! Не треба ніякі "чорні зошити" Хайдеггера читати, Клемперер і Літтл нічого не додадуть для розуміння - як саме це відбувалося.

Як саме для великих контингентів раннє зовсім не кровожерливих людей і не політичних радикалів - стало можливим повне спочатку дискурсивне, "семантичне" викреслювання євреїв, а потім - і "технічне".

Ось воно! Тут нічого більше не треба, щоб розуміти, як стало можливим "немислиме".

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторського.

Приєднуйтесь до групи "Обозреватель Блоги" на Facebook, слідкуйте за оновленнями!.