Втручання Росії в події в Україні з 2014 року і анексія Москвою Криму стали каталізатором різкого погіршення відносин США і РФ і введення Вашингтоном численних санкцій проти РФ. Надалі положення посилили активна підтримка Москвою режиму Асада в Сирії, погіршилася ситуація з дотриманням прав людини і громадянських свобод в Росії, атаки імовірно російських хакерів і можливе втручання Кремля в президентські вибори 2016 року в США, взаємні звинувачення в порушенні договорів з контролю над озброєннями. Як реакція на реальні і передбачувані дії Москви Вашингтон все частіше використовує інструмент санкцій.
2014 рік: перші санкції адміністрації Обами Перший пакет американських санкцій був введений президентом США Бараком Обамою в березні 2014 року проти громадян Росії і України, "причетних до російського вторгнення до Криму і підриву суверенітету і територіальної цілісності української держави. "Санкції включали візові заборони для таких осіб і заморожування їх банківських активів. Список постійно розширювався, а вже 20 березня санкції були введені проти банку "Росія", названого "особистим банком високопосадовців Російської Федерації".
28 березня США припинили ліцензування експорту в Росію товарів і послуг оборонного призначення. 3 квітня були припинені консультації з Росією в галузі протиракетної оборони, а також співробітництво в космічній сфері (за винятком проекту Міжнародної космічної станції) і по ряду проектів в області мирного атома.
7 травня Вашингтон виключив Росію з торгової програми, що дозволяє країнам з перехідною економікою безмитно експортувати в США певні види товарів.
Другий списку санкцій пакет належить до червня 2014 року, тоді були введені перші санкції щодо ключових секторів російської економіки. Під санкції потрапили компанії "Роснефть" "Новатек", державні Зовнішекономбанк і Газпромбанк, основні корпорації російського оборонно-промислового комплексу. Потім списку санкцій був доповнений "Банком Москви", ВТБ, Россельхозбанком і Об'єднаної суднобудівної корпорації.
6 серпня американські власті заборонили постачання в Росію обладнання для глибинного видобутку нафти і газу в Арктиці, а потім ввели санкції відносно великих російських нафто- і газодобувних компаній. Американським фірмам тепер не дозволяється поставляти їм товари і технології, необхідні для освоєння родовищ нафти на глибоководних ділянках і арктичному шельфі і кредитувати їх на термін більше 90 днів. Санкції США торкнулися більше 90 відсотків російського нафтового сектора і майже всю російську газовидобуток.
19 грудня президент США ввів нові санкції у зв'язку з Кримом, заборонивши експорт на півострів будь-яких американських товарів, послуг або технологій і ввезення на територію США продукції з Криму. Міністру фінансів було надано право накладання санкцій на фізичних осіб і компанії, що працюють в Криму.
2015-2016 роки: банки, ВПК, ГРУ і ФСБ За два наступні роки США істотно розширили існуючі санкційні списки, додавши в них в тому числі "дочок" компаній, щодо яких вже діяли обмеження.
У червні 2015 року Вашингтон ввів покарання для будь-яких іноземних банків, які здійснюють фінансові операції з внесеними в санкційні списки російськими юридичними і фізичними особами. З цього моменту іноземним банкам-порушникам може бути заборонено відкриття коррахунків в США, а на існуючі у них коррахунки можуть бути накладені жорсткі обмеження.
У 2016 році під санкції вперше потрапили 11 російських виробників електроніки, яка може бути використана для потреб військової промисловості, в тому числі лідери російського ринку "Ангстрем" і "Мікрон".
У грудні 2016 року США вперше ввели санкції відносно Росії, приводом для яких була Україна, а можливі кібератаки з боку російських хакерів під час американської виборчої кампанії. На цей раз в чорному списку опинилися Головне розвідувальне управління (ГРУ) Генштабу ЗС Росії та Федеральна служба безпеки.
2017 рік: проти "Північного потоку-2" У 2017 році приводами для санкцій стали не тільки дії Росії по відношенню до України, але і можливе втручання Росії в президентські вибори в США, боротьба з корупціонерами в рамках "закону Магнітського" і інтереси національної безпеки США. Деякі з пропонованих санкцій мали не стільки політичний характер, скільки були націлені на просування економічних інтересів США.
25 липня Палата представників Конгресу США прийняла новий пакет санкцій проти Росії, Ірану і Північної Кореї, оформивши його як закон "Протидія противникам Америки через санкції". Він передбачає, зокрема, скорочення до 14 днів максимального терміну ринкового фінансування російських банків, що потрапили під санкції, а нафтогазових компаній - до 30 днів. Згідно з документом, Вашингтон як і раніше буде виступати проти газопроводу "Північний потік-2", так як він "погано впливає на енергетичну безпеку Євросоюзу, розвиток газового ринку в Центральній і Східній Європі та реформи в Україні в сфері енергетики".
2 серпня президент США Дональд Трамп підписав закон про посилення санкцій відносно Росії. Список компаній і організацій складається з двох частин. У першій згадані 33 підприємства оборонного сектора, включаючи "Ростех", "Іжмаш", "Алмаз-Антей", "Уралвагонзавод" і "Калашников". У другій частині списку зібрані шість розвідувальних організацій і структур: ФСБ, ГРУ, СВР, компанія Zorsecurity, "Спеціальний технологічний центр" з Петербурга, "Професійне об'єднання конструкторів систем інформатики" з Москви.
19 грудня міністерство торгівлі США включило до списку санкцій два російських оборонних підприємства: ОКБ "Новатор" і ФНПЦ "Титан-Барикади". Вашингтон визнав, що діяльність цих компаній суперечить інтересам національної безпеки або зовнішньої політики Сполучених Штатів.
20-21 грудня міністерство фінансів США розширило список санкцій рамках так званого "закону Магнітського", на підставі якого Вашингтон накладає штрафні заходи на корупціонерів і порушників прав людини в усьому світі. У список увійшли, зокрема, Рамзан Кадиров і син генпрокурора Росії Артем Чайка.
2018 рік: "кремлівський список" і удар по приватним компаніям 2018 рік характеризується не тільки розширенням списку осіб та організацій, які потрапили під санкції, а й посиленням самих санкцій.
У січні Мінфін США опублікував так званий "кремлівський список", до складу якого 210 імен. У нього, зокрема, увійшли всі російські бізнесмени з статком, що перевищує 1 мільярд доларів, а також 114 чиновників. Тоді адміністрація США повідомила про рішення поки не приймати обмежувальних заходів щодо фігурантів списку.
15 березня міністерство фінансів США представило розширений список санкцій, в який були включені 19 росіян і п'ять організацій, обвинувачених Вашингтоном у втручанні в президентські вибори 2016 року.
27 березня Трамп продовжив також на один рік дію санкцій, введених за кібератаки проти США. Підтверджувалися обмежувальні заходи відносно ФСБ і ГРУ. Крім того, санкції поширилися на пов'язані з цими спецслужбами ТОВ "Спеціальний технологічний центр", НКО "Професійна асоціація дизайнерів систем обробки даних" і компанію Zorsecurity. Потім під них потрапили науково-дослідний інститут "Квант" і компанії Digital Security і "Дайвтехносервіс".
6 квітня США ввели санкції проти 24 російських бізнесменів і чиновників, включених в "кремлівський список". Серед потрапили під санкції виявилися найвпливовіші російські бізнесмени, що входять в оточення Володимира Путіна, - Олексій Міллер, Ігор Ротенберг, Олег Дерипаска, Сулейман Керімов, Віктор Вексельберг.
Обмежувальні заходи накладені також на 14 компаній і групу високопоставлених чиновників: міністра внутрішніх справ Володимира Колокольцева, главу Росгвардіі Віктора Золотова, керівника Роскомнадзора Олександра Жарова і губернатора Тульської області Олексія Дюміна.
Принципова новизна цього пакета штрафних заходів полягає в тому, що Вашингтон вперше вирішив бити на поразку по приватним компаніям. Міністр фінансів США Стівен Мнучін пояснив, що санкції не пов'язані з конкретними правопорушеннями, а введені у відповідь на "шкідливу діяльність Росії". Йдеться про покарання Москви за все її діяння останнього часу, включаючи анексію Криму, підтримку сирійського режиму і спроби підірвати західну демократію.
9 травня США повідомили про введення санкцій проти цілого ряду російських військових структур в зв'язку з порушенням законодавства США про нерозповсюдження зброї масового знищення та засобів її доставки - балістичних і крилатих ракет. Йдеться про співпрацю в цій сфері з Іраном, Північною Кореєю і Сирією. За день до цього були продовжені санкції проти "Рособоронекспорту", який знаходиться під різними американськими обмеженнями з 2015 року.
Джерело: DW.