Посилення бойової потужності і військової мобільності НАТО вкрай важливо "в контексті політики стримування і оборони на східному фланзі Північноатлантичного альянсу", йдеться в прийнятій 8 червня у Варшаві спільної декларації так званої Бухарестської "дев'ятки" (В9) - групи східноєвропейських держав - членів НАТО. У заяві, яку буде представлено на липневому саміті альянсу в Брюсселі, в числі іншого, йдеться про конфлікт в Україні та про дії Росії, "спрямованих на те, щоб підірвати заснований на правилах порядок в Європі і створити нестабільність на Близькому Сході і в Північній Африці ".
У числі підписали декларацію - президенти Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії, Болгарії та країн Балтії: Естонії, Латвії та Литви. Від імені Чехії підпис під документом поставив представник парламенту країни, уточнює DW.
Країни Бухарестської "дев'ятки" підписують спільну декларацію вже вдруге. Вперше це сталося в листопаді 2015 року в столиці Румунії в ході саміту глав держав і урядів країн - східноєвропейських членів НАТО. У підсумковому документі учасники зустрічі в Бухаресті звернулися до Північноатлантичного альянсу з проханням вжити додаткових заходів щодо зміцнення східного флангу блоку в зв'язку з початком кризи в Україні.
Слідом за цим на саміті НАТО в 2016 році у Варшаві було прийнято рішення про розміщення додаткових батальйонів в Польщі та країнах Балтії. За словами президента Польщі Анджея Дуди, імпульсом для цього кроку стала Бухарестська декларація 2015 року.
Що входять до групи В9 країни вважають своїм головним завданням озвучувати проблеми регіону на самітах Північноатлантичного альянсу. Зараз східноєвропейські держави - члени НАТО хочуть ще більше розширити і зміцнити оборону на сході Європи і наростити там присутність сил альянсу. Як йдеться у Варшавській декларації В9, "НАТО буде надавати ще більшу допомогу Україні і Грузії, і продовжить надавати допомогу Молдові. Країни НАТО готові до конструктивного діалогу з Росією, щоб чітко роз'яснити наші позиції і, в першу чергу, щоб мінімізувати ризики військових інцидентів, в тому числі за рахунок відповідних заходів транспарентності. Ми і далі прагнемо до конструктивних відносин з Росією - коли дії Росії зроблять це можливим ".
Прагнення НАТО зміцнити свій східноєвропейський фланг вкрай негативно оцінюється Москвою. У новій редакції російської військової доктрини, прийнятої в 2014 році, розширення НАТО на схід, як і раніше вважається зовнішньої військової загрозою для Росії.
За словами президента Румунії Клауса Йоханніса, євроатлантичні відносини між членами альянсу важливіше будь-яких двосторонніх відносин. Бухарест очікує від НАТО посилення захисту від кібератак і підтримки в боротьбі з тероризмом в Східній і Південній Європі.
Румунія, в свою чергу, готова як і раніше зберегти витрати на оборону на рівні двох відсотків від ВВП, як того вимагає НАТО. А обсяг оборонних витрат Польщі навіть перевищує встановлений на саміті альянсу в Ньюпорті поріг в 2 відсотки від ВВП для країн блоку.
У Варшавській декларації глави держав і урядів B9 закликають також до активізації "політичного діалогу і практичного співробітництва" НАТО з "партнерами на Близькому Сході і в Північній Африці" і зміцненню здатності альянсу прогнозувати і вирішувати кризи. Мова, крім іншого, йде про те, щоб посилити присутність військово-морських і повітряних сил НАТО в районі Чорного моря, заявив президент Польщі Анджей Дуда на спільній конференції зі своїм румунським колегою.
Подальшого обговорення Варшавської декларації підписали документ країни очікують на майбутню липневому саміті НАТО в Брюсселі.