В останні дні битви за Сєвєродонецьк сержант Національної гвардії України зіткнувся з проблемою: фланг його взводу втратив захист, тому йому потрібно було повідомити інших бійців про наближення російських військ. Але він не зміг. На 15 солдатів, які посіли оборону на лінії завдовжки 200 метрів, було лише дві радіостанції.. І хоч би як сержант намагався, у нього не було шансів перекричати артилерійські вибухи та кулеметні постріли..
На той час, коли український гвардієць із позивним "
«У нас не було зв'язку між собою. Ми підійшли до правого флангу. А хлопці, які там були, вже загинули», - сказав він New York Times.
Уряд у Києві просить у іноземних союзників більше високоточної далекобійної зброї, щоб можна було чинити опір Росії з її вогневою перевагою. Але дефіцит на значно нижчому, але не менш важливому рівні також підриває здатність українських військ захищати територію на сході та відвойовувати втрачене. Розрив зв'язку, з яким загін «Генерала» зіткнувся цього місяця, – це не щось аномальне для українських військ на Донбасі.. Це поширена проблема по всій лінії фронту, яка впливає на майже кожен аспект війни: на координацію дій на полі битви, на доставку всього необхідного та пересування військ.
Журналісти New York Times провели інтерв'ю з майже двома десятками українських солдатів за останні кілька тижнів.. І всі вони говорили про схожі проблеми. Росіяни постійно блокують їхній радіозв'язок. В українських військових не вистачає комунікаційного обладнання. І часто захисникам важко зв'язатися із командуванням, щоб попросити підтримку артилерії. Зв'язатися з українським підрозділом, який веде бій неподалік – також проблема. І іноді виникають ситуації, коли українські військові стріляють одна в одну.
«Здатність координувати різні пологи сил на полі битви критично важлива. Але обидві сторони мають проблеми зі зв'язком і ефективним командуванням», – сказав директор російських досліджень CNA Майкл Кофман.
Після того, як у 2014 році російські війська створили дві так звані республіки на Донбасі, Збройним силам України, збудованим на радянській основі, довелося дуже швидко модернізуватись. Але навіть зараз ці зусилля мають багато недоліків. Українські загони забезпечені невеликими побутовими безпілотниками та деякими великими за розміром та сучасними системами. У них з'явилося програмне забезпечення для визначення цілей та контролю артилерійського вогню. Але ширша модернізація не завершена. І Збройні сили України, як і раніше, залишаються в перехідному положенні. Вони ще використовують радянські підходи, хоча війна давно дала зрозуміти, які зміни потрібні. Бригади по 4 тисячі солдатів досі ведуть бій незалежно один від одного. А здатність офіцерів нижчої ланки швидко ухвалювати рішення для деяких підрозділів залишається лише прагненням на майбутнє.
[see_also ids\u003d"
Війна на виснаження, що триває на Донбасі, повільно знекровлює українську армію, позбавляючи її підготовлених кадрів. New York Times нагадує, що, за підрахунками українських чиновників, щодня у боях українські захисники втрачають до 200 бійців.. В результаті фронти все частіше захищають підрозділи, сформовані з гірше підготовлених солдатів. Зокрема, бійців Національної гвардії та Територіальної оборони об'єднують у більші бригади та відправляють на передову.
«Дуже погано, коли деякі підрозділи Національної гвардії раптом відправляють на фронт як підкріплення для інших загонів. Хлопці залишаються там лише з автоматами, без забезпечення», – сказав водій медичної машини Нацгварії на ім'я Вадим.
Солдати кажуть, що вони часто опиняються в ізоляції, оскільки їм важко встановити зв'язок з іншими підрозділами чи командуванням, яке контролює артилерію та танкові батальйони. Коли таке підкріплення прибуває на передову, воно майже нічого не знає про війська в районі, називаючи їх просто "
«На мою думку, питання зв'язку – це проблема, тому що коли ми йдемо на завдання, ми не можемо розраховувати на підтримку артилерії», – сказав солдат Територіальної оборони на ім'я Костя, який нещодавно прибув із передової в рамках ротації. Його загін, що складався зі 100 бійців, втратив 30-х першого ж дня на фронті..
В останні дні битви за Сєвєродонецьк, що закінчилася минулого тижня, коли українські сили відступили до Лисичанська, 53-річний сержант із позивним «Генерал», зіткнувся з декількома комунікаційними та інституційними проблемами, що ілюструють протистояння України.. Російські танки почали наступати з «зеленки» поблизу селища Сиротине на південний схід від Сєвєродонецька. Українському взводу, який тримав оборону на цьому напрямі, потрібно було, щоби артилерія розбила ці танки. Однак він не міг зв'язатися з командуванням через проблеми зі зв'язком або через відсутність налагоджених відносин із командуванням. Тому бійці звернулися до «Генерала». Він, у свою чергу, зміг зв'язатися з командиром підрозділу ЗСУ, до якого сам належав, і запитав, чи може він зв'язатися з артилерійською батареєю. Але артилеристи сказали, що їм потрібні координати російських танків. «Генерал» не мав потрібних карт. Тому він попросив батальйон на лінії оборони підняти безпілотник, щоб з'ясувати координати ворожої техніки.. Але зробити це не вдалося.
«Поки я з'ясовував, чи можна надати артилерійську підтримку, у безпілотника села батарея. А потім генератор зламався, тому його зарядити не вдалося. І час закінчився. Тож танки їздили та обстрілювали нас», – розповів нацгвардієць.
Українські війська на лінії фронту часто не можуть зв'язатися на пряму з силами артилерії, які підтримують їх вогнем із гаубиць та РСЗВ. Тому артилерійські підрозділи часто змушені покладатися на власні безпілотники та розвідувальні дані від США.. Через такий розрив зв'язку солдати на передовий часто опиняються в ситуації, коли вони з ворогом залишаються віч-на-віч. Через це піхотинці зазнають втрат, а артилерія надто повільно реагує на російські прориви ліній оборони..
[see_also ids\u003d"
Ситуація посилюється ще й тим, що Росія здатна ефективно блокувати системи зв'язку. За словами Генерала, дві стандартні радіостанції, які були у його батальйоні, постійно блокували росіяни.
«Вони відправляють сильніший сигнал на ту саму частоту», – пояснив український військовий..
Спецпідрозділи України забезпечені американськими захищеними радіостанціями. І ними можна стабільно скористатися.
Але, за словами одного з українських солдатів, такі системи випромінюють потужніший сигнал, завдяки чому росіяни можуть визначити точне місце, звідки він походить.. І таким чином викрити розташування українських військових.
«Саме тому ми припинили підтримувати зв'язок постійно і скоротили його до мінімуму, зв'язуємось лише у випадках, коли, наприклад, потрібна евакуація чи негайна допомога», – сказав солдат із позивним «Єнот».
Українські військові кажуть, що найнадійніша система зв'язку, яка у них є – це супутниковий інтернет Starlink. Хоча такої техніки у них зовсім небагато.