За вісім років держава не змогла підготуватися до повномасштабної війни, у тому числі не змогла сформувати, екіпірувати та забезпечити технічними засобами підрозділи територіальної оборони, які мали розгорнути протягом 2022 року.. Це і стало однією з причин проблем підрозділів ТрО у розпал війни, розповів в інтерв'ю Інні Ведерніковій для ZN.. UA голова фонду «Повернися живим» Тарас Чмут.
«Відбувається очікуване. З моменту ухвалення закону про національний спротив у липні почалося досить неквапливе створення ТРО – його регіональних представництв, бригад, батальйонів тощо. Як відомо, процес дещо активізувався після ухвалення змін до закону у січні. Але головне одне: розгортання ТРО для воєнного стану мало зайняти рік. Тобто фактично 24 лютого ми вступили у війну у стані «як є», а не так, як нам хотілося б», - наголосив він.
Чмут зазначив, що напередодні війни на якомусь рівні «в пожежному порядку» Кабмін упорядкував нормативну базу, розгорнув оперативне командування, позначив якусь структуру, запровадив якусь кількість штатних посад.
«До 10 тисяч – у мирний час, згідно із законом. Десь навіть почалася бойова підготовка та збори. Але весь цей процес апріорі не може бути швидким. Щодо фінансування ТрО, то воно спочатку було невеликим. Тому що весь оборонний бюджет був не таким, яким має бути. Так, на 23 лютого армія не мала проблем із забезпеченням. А ось 24-го вони почалися, оскільки втричі побільшало людей», – додав він.
Зараз сили ТРО налічують 110 тисяч, ЗСУ — 550 тисяч, інших силових структур — близько 200 тисяч і держава виявилася не готовою, що потрібно буде екіпірувати під мільйон бійців.. У тому числі закласти запас, враховуючи активні дії, із втратами в людях, озброєнні, екіпіруванні, які потрібно буде компенсувати щодня.
Чмут наголосив, що питання забезпечення війська – обов'язок Збройних сил України та Міноборони..
«Не ділитимемо ЗСУ та ТРО, все це — регулярні частини ЗСУ, які комплектуються резервістами або мобілізованими в рамках оперативного резерву другої черги. Це військовослужбовці, яких забезпечує армія. У них є заступник з тилу та інші.
Звичайно, держава, яка несподівано вступила у війну, не може скрізь встигнути. Не було потрібної кількості закупівель. Не було «броників», касок та іншої форми. Отже, все, разом із потребами ТрО та ДФТГ, справді лягло на волонтерів, фонди, ОМС тощо», - додав він.
Про те, як і коли держава зможе вирівняти ситуацію забезпечення ЗСУ та ТрО, куди йдуть гроші міжнародних донорів, що не так з логістикою і чи хтось у цей момент бореться з очевидними зловживаннями, читайте в інтерв'ю голови фонду «Повернися живим» Тараса Чмута..