Вчені відчувають все більше занепокоєння про переломні моменти на шляху змін клімату. У новому дослідженні вони визначили два такі переломні моменти для танення крижаного щита Гренландії, що займає 1,7 мільйона квадратних кілометрів і є другим за величиною сховищем льоду після Антарктики, повідомляє Science Alert..

Згідно з моделюванням вчених, викид в атмосферу 1000 гігатон вуглецю призведе до повного танення південної частини крижаного щита.. При викидах ж 2500 гігатон безповоротно розтане весь крижаний щит.

[see_also ids\u003d"

З того часу, як діяльність людини почала помітно впливати на клімат, в атмосферу було викинуто 500 гігатонн, вуглецю. Це означає, що ми вже на півдорозі до втрати значної частини крижаного щита Гренландії..

«Перша точка неповернення знаходиться недалеко від сьогоднішніх кліматичних умов, тому ми ризикуємо перетнути її. Як тільки ми почнемо ковзати, ми впадемо з цієї скелі і не зможемо піднятися назад», — каже кліматолог Денніс Хенінг із Потсдамського інституту досліджень впливу клімату в Німеччині.

Вчені провели комплексне моделювання, яке враховувало всі ключові кліматичні процеси та фактори, що впливають на танення льоду, включаючи температуру повітря та води, активність океанських течій та рівень опадів..

На думку дослідників, навіть збереження підвищення температури в межах 1,5 градусів Цельсія, передбачене Паризькою кліматичною угодою, буде недостатньо, щоб запобігти таванню крижаного щита Гренландії..

Вчені також додають, що при рівні викидів вуглецю в межах 1000 гігатон рівень моря підніметься на 1,8 метра, якщо ж вони досягнуть 2500 гігатон - на 6,9 метра.

На жаль, жодних ознак зменшення кількості викидів поки немає.

Між 2003 і 2016 роками крижаний щит Гренландії втрачав 255 гігатон льоду щороку.. Недавнє дослідження показало, що острів втрачає лід набагато швидше, ніж вважалося раніше. А це призводить до підвищення рівня моря та інших проблем.

Раніше вчені заявили про те, що швидке танення антарктичних льодовиків може різко уповільнити струм води у Світовому океані, що може мати катастрофічні наслідки для глобального клімату, морського харчового ланцюга та навіть стабільності льодовиків шельфу..