Запальне захворювання нирок -пієлонефрит - загальнопоширене захворювання на сьогоднішній день. Найчастіше їм хворіють діти дошкільного віку, літні чоловіки та молоді дівчата віком від 18 років. Поширеність даного захворювання серед дітей обумовлена \u200b\u200bособливостями анатомії їх сечовивідної системи.. Пієлонефрит у жінок часто виникає після початку інтимного життя, у період вагітності та пологів. Високий ризик захворіти на пієлонефрит мають літні чоловіки з ослабленою імунною системою та аденомою передміхурової залози..

Пієлонефрит та його причини При захворюванні на пієлонефрит відбувається ураження чашково-мисливської системи та паренхіми нирок.. Збудниками запального захворювання нирок визнані ентерококи, стафілококи, синьогнійна паличка, кишкова паличка, протей.. Проникнення вищезгаданих збудників у нирку може статися гематогенним шляхом (з будь-якого можливого осередку інфекції за допомогою струму крові). Рідше уриногенним шляхом, або інакше - сечовим шляхом (у такому разі хвороба може початися з циститу або уретриту).

Розвитку пієлонефриту може сприяти аденома простати, обструкція сечовивідних шляхів та ниркові кольки..

Симптоми пієлонефриту:.

-головний біль;

-ломота в м'язах;

-Біль у черевній порожнині;

-болючість у поперековому відділі;

-Загальна слабкість;

-озноб;

-висока температура (доходить і до 40 градусів) та лихоманка;

-зниження апетиту або нудота.

Як можна діагностувати пієлонефрит?

Для діагностування пієлонефриту беруться за основу лабораторні методи, такі як загальний аналіз сечі, а також бактеріологічне дослідження сечі та біохімія крові. Іноді для дослідження застосовуються ультразвуковий аналіз нирок та рентгенографія..

Методи лікування пієлонефриту:.

-консервативний метод лікування (антибактеріальна та протизапальна терапія);

-Лікування за допомогою антиоксидантів;

-оперативне лікування (органозберігаючі та органоуносні операції).

Пієлонефрит прийнято ділити на форми: гострий, хронічний з загостренням або просто хронічний.

При гострому пієлонефриті пацієнтам слід приймати до двох літрів рідини на добу.. Слід відмовитися від солоної їжі, також як і від жирної, печеної, смаженої та здобної.

При хронічному пієлонефриті (і його загостренні) необхідно утриматися від міцних м'ясних бульйонів і скоротити споживання кухонної солі.

Лікування форми гострого пієлонефриту найчастіше стаціонарне, тому що потрібен постільний режим. Щоб запобігти розвитку гострого пієлонефриту до стадії хронічного – протягом шести тижнів проводять антибактеріальну терапію..

Зазвичай, при своєчасно призначеному лікуванні та дотриманні всіх рекомендацій лікаря, пацієнт вже через два тижні починає відчувати поліпшення і в такому разі прогноз – сприятливий.

nedug. ru.