фото з ТСН.ua
Україна втратила колись міцні позиції в фігурному катанні та на сьогоднішній Олімпіаді представники нашої країни не згадуються серед фаворитів. У великій мірі причиною цього є система підготовки, в якій практично все тримається на ентузіазмі та грошах батьків майбутніх спортсменів, йдеться в сюжеті ТСН. 19:30.
Зараз дитячі тренери пророкують велике майбутнє 7-річній Олександрі Юрченко, яка займається по кілька годин шість днів на тиждень і мріє про чемпіонство. Вставати їй доводиться в 5:00 ранку, щоб потрапляти на тренування в льодову арену Києва, графік якої щільний і решту часу зайнято представниками хокею та шорт-треку. "На 7:00 ранку є лід, і ми задоволені", - говорить дитячий тренер Ольга Куровська. Але виділеного федерацією часу мало для повноцінної підготовки, тому батьки за свій рахунок шукають можливість тренуватися на інших ковзанках, нехай і не відповідають вимогам фігурного катання. Навіть на таких, які мало змінилися за останні 20 років, мають грибок на стінах і температуру, як на вулиці. "Ми купуємо квиток на загальних підставах - і тренери, і спортсмени", - пояснює мама фігуристки Марина Юрченко.
Без зусиль батьків у фігурному катанні досягти висот нереально. На оплату тренерів, оренду льоду і залів для занять хореографією або фізичною підготовкою доводиться витрачати до 15 тисяч гривень на місяць. Професійні ковзани, які потрібно міняти хоча б раз в сезон, стоять близько 19 тисяч.
Фігурне катання - найелегантніший зимовий вид спорту. Саме в ньому Україна отримала своє перше олімпійське золото в далекому 1994 році - його з Лиллехаммера привезла Оксана Баюл. Однак з того часу вітчизняне фігурне катання тільки втрачало позиції. "Світ не стояв на місці, все розвивалися, будували катки, тренери ставали більш грамотними, умови комфортними, а ми стояли на місці і навіть втрачали. Це проблема. Я живу в цій країні, я бачу, які проблеми у людей, я так розумію, що їм не до спорту ", - говорить тренер збірної України Марина Амирханова.
Перший заступник міністра молоді та спорту Ігор Гоцул сподівається, що незабаром ситуація почне змінюватися на краще. Уже в цьому році в Києві почнуть реконструкцію спортивного комплексу "Авангард", нова льодова арена повинна з'явитися також біля ВДНГ, стане більше зимових майданчиків і в регіонах. "Діючих, які працюють не тільки на комерцію, де діти можуть займатися під керівництвом тренера, близько двох десятків, і протягом двох-трьох років їх кількість зміниться орієнтовно вдвічі", - переконаний чиновник. А поки умов не вистачає, спортсмени крутяться, як можуть. Дворазовий чемпіон України Іван Павлов в минулому році збирав гроші через інтернет, щоб поїхати на тренувальні збори і підготуватися до Олімпіади, адже єдиний столична ковзанка належного рівня влітку не функціонував майже місяць.
Реклама
"Зібрав 1700 євро, мені це дуже допомогло, гроші пішли на покупку інвентарю, костюмів, частково на збори", - розповів фігурист. Однак в Корею Іван таки не поїхав, оскільки ліцензію, випередивши його, взяв інший фігурист, який має можливість тренуватися в США. Івану ж залишається чекати Олімпіади 2022 року і сподіватися, що до того часу обіцяні поліпшення стануть реальністю. "Сталося, як сталося. Значить, мені треба на наступну Олімпіаду пробиватися ", - говорить Павлов.
Кореспондент ТСН Святослав Гринчук.