Лидер партии "Голос" Святослав Вакарчук записал стихотворение в ответ на новогоднее обращение президента Владимира Зеленского, в котором тот призвал к объединению, независимо от предпочтений, идеалов или языка общения.

"Для мене справді є різниця, де.

Для мене є різниця, з ким, куди і звідки.

Все очевидно: хтось вперед іде, А хтось стає навколішки й навшпиньки.

А щодо того, хто кому товариш, друг і брат, На щастя, кожного я право поважаю, Але не поважаю я порад, Як через пекло проповзти до раю.

І як підставити щоку під чобіт зла, І як закрити гідність у коптьорку, І тих, хто молиться на голову козла, І тих, хто всує одягає гімнастьорку.

У кожного свій погляд на життя, Свої слова, гріхи і протиріччя.

Старіють очі і від сміху і від сліз, Та не буває без очей обличчя.

Як не буває без облич людей, І не буває без людей держави.

Какая разніца, под чєм под кєм і с кєм, Коли овець зганяють вовкодави.

Коли нема зубів, вже все одно:

Жувати шоу чи смоктати серіали.

Яка різниця: сало чи попкорн.

Коли тебе на мило готували.

Ви кажете, що кожного колись Потрібно врешті-решт нагодувати.

Я згоден з цим. Але навіщо всім Солодку вату в душу заганяти.

Ми творимо державу чи колгосп?

Ми пишемо історію чи казку?

Ми хочем без наркозу перемог Чи хочемо під опіум – поразки?

Для мене справді є різниця, де.

І хто і з ким готовий побрататься.

Не проживе держава без людей.

Людей, що вовкодавів не бояться.