Олександр Данилюк має намір вивести ринок лотерей з тіні і прибрати з нього російських операторів.
25 травня Мінфін передав розроблений ним проект ліцензійних умов для операторів ринку лотерей на затвердження в Кабмін. Повідомлення про це загубилося в переповненій гучними арештами і не менш гучними звільненнями новинній стрічці, і ажіотажу не викликало. Тим часом, ціна документа, розробленого міністерством Олександра Данилюка - кілька мільярдів гривень додаткових бюджетних надходжень на рік. А крім того - вихід з тіні корупційного і криміногенного 40-мільярдного ринку азартних ігор і червона картка російським олігархам, до сих пір контролюючим левову частку цього ринку.
З 2012 року ринок лотерей в Україні працює за напівлегальним схемам. У вересні 2012 року Верховна Рада прийняла законопроект Мінфіну (яким тоді керував Колобов) про лотереї. Законопроект фактично надавав можливість вести заборонений в Україні гральний бізнес під вивіскою лотерей. Втім, ключовою проблемою законопроекту було навіть не це, а те, що операторам, термін ліцензії яких закінчувався, дозволялося працювати за старими ліцензіями, поки Мінфін не розробить нові ліцензійні умови. Цей механізм докладно описували перехідні положення, вмонтовані в законопроект.
Головними вигодонабувачами "сімейної" схеми стали дві російські компанії, до 2012 року сконцентрували контроль над більш ніж 90% українського ринку лотерей. Законопроект дозволяв їм розвивати на легальних підставах мережу гральних закладів і мінімізувати податкові відрахування. Ринок ділили між собою компанії "Патріот" і "М. Л ", афілійовані з близькими Кремлю мільярдерами. У 2013 році терміни ліцензій компаній закінчилися, але Мінфін не поспішав готувати нові ліцензійні умови. Куди більш дивним стало те, що після перемоги Майдану революційні міністри фінансів Олександр Шлапак і Наталія Яресько також не стали розробляти нові ліцензійні умови. Замість цього суспільству була запропонована риторика про необхідність прийняття нового закону про лотереї і гральному бізнесі в цілому. Міністри говорили про труднощі консенсусу в питанні цього закону і неможливість його прийняття парламентом.
В результаті останні п'ять років ринок лотерей (а по факту - ринок азартних ігор) продовжував бурхливо розвиватися. Як відомо, ігрові павільйони займають сьогодні кращі площі в більшості українських міст. Ось тільки держави від цього бурхливого розвитку отримує мізерні дивіденди, в бюджет з потужних фінансових потоків йдуть жалюгідні краплі. За даними УКРІНФОРМ, у 2014 році загальний оборот ринку лотерей доходив до 12,4 млрд грн. При цьому, податків до бюджету з цієї суми було сплачено менше 3% - 318 млн. грн. Реальний обсяг грального ринку Мінфін оцінює в 40 млрд. Крім того, свою присутність на ринку зберегли російські оператори. Незважаючи на те, що "Патріот" і "М. Л "знаходяться в списку компаній, проти яких Україна ввела санкції, юридична колізія з відсутністю нових ліцензійних умов дозволяє їм вести господарську діяльність.
Зламати запущену "Сім'єю" схему через три роки після Майдану зважився лише діючий міністр фінансів Олександр Данилюк. Перш за все, розроблені Мінфіном нові ліцензійні умови закриють доступ на ринок російським операторам. Вони просто не зможуть отримати нові ліцензії - як компанії, що знаходяться під дією санкцій.
Перевагою запропонованого Мінфіном проекту стала його прозорість і очевидна фінансова вигідність для держави. Так, нові ліцензійні умови передбачають внесення операторами ринку плати за право вести діяльність по організації лотерей. Фіксована частина плати за ліцензію - 168 млн 400 тис гривень (100 тис мінімальних прожиткових мінімумів). Також щорічні фіксовані платежі будуть стягуватися з пунктів розповсюдження лотерей. Таким чином, тільки з однієї компанії держава зможе отримати більше 200 млн. гривень від одних тільки фіксованих податків.
Нарешті, проект Мінфіну дозволить Ощадбанку, Укрексімбанку, Привату і іншим державним банкам проводити державні лотереї. Це сприятиме розвитку конкуренції на ринку і зростання доходів держави. Передбачається, що державні банки займуть місце "М. Л "і" Патріота ".
Олександр Данилюк відомий як прихильник детінізації економіки. В черговий раз свою позицію міністр задекларував в авторській колонці на "Економіеской правді". Зокрема, Данилюк назвав чотири головних, на його думку, пріоритету для країни - впровадження пенсійної та земельної реформ, запуск великої і малої приватизації та завершення реформи податкової сфери. З баченням міністра важко не погодитися, однак очевидно, що Рада навряд чи підтримає введення вільного ринку землі та пенсійну реформу.
Добре відомо і протистояння Кабміну і ФДМ. А ось в зоні свого впливу - адміністративного і податкового регулювання, міністр показав здатність проводити цілком конкретні кроки щодо детінізації економіки.
Втім, дочекаємося затвердження проекту нових ліцензійних умов Кабміном. Російські оператори і тіньові ігровики, чотири роки успішно працювали без ліцензування, поки не вважають битву програною.
Приєднуйтесь до групи "Обозреватель" на Facebook, слідкуйте за оновленнями!.