Надавати військову допомогу союзникам не дарма, а в борг запропонував президент США Дональд Трамп Конгресу. Якщо законодавці схвалять ідею, то ряд країн, в тому числі Україна, позбудуться безоплатних поставок озброєння.
Комерційна жилка президента Трампа дає про себе знати. У проекті бюджету, представленому командою Білого дому Конгресу, висунута ідея, як і грошей заощадити, і союзників без допомоги не залишити. Замість безоплатних поставок військового обладнання пропонується давати цільові кредити на закупівлю озброєння американського виробництва. За даними джерела The Wall Street Journal, перетворити подарунки в борги Вашингтон може для Пакистану, Тунісу, Лівану, Колумбії, Філіппін, В'єтнаму і України.
Щорічно безоплатна військова допомога союзникам обходиться США в $ 6 мільярдів. З них $ 3,1 млрд йде Ізраїлю, $ 1,3 млрд Єгипту і $ 350 млн Йорданії. Ці статті витрат Білий дім поки не чіпає. А от інші витрати президентська адміністрація вважає невиправданими. В допомоги як такої ніхто не відмовляє, мовляв, якщо потрібна зброя - беріть, проте заплатити за нього доведеться в повному розмірі, нехай і не відразу.
Власне, вигода для США очевидна - і скарбниця сохраннее, і американський военпром при справі. Однак противники Трампа в Конгресі вже висловили свою незгоду. Зокрема, співрозмовник The Wall Street Journal відзначив, що зміна підходів США до виділення військової допомоги іншим країнам може привести до посилення регіональних позицій Росії і Китаю. А у випадку з Україною, наприклад, може статися "зниження можливостей по боротьбі з проросійськими сепаратистами".
У бюджеті США на нинішній фінансовий рік, затвердженому ще Бараком Обамою, заплановано виділення Києву $ 150 млн, в тому числі на підготовку військовослужбовців, поставку летального зброї і військової техніки. До сих пір справа обмежувалася наданням армійських інструкторів, військовим обладнанням і амуніцією.
Нова американська адміністрація вже не раз вказувала на необхідність скоротити фінансові зобов'язання США перед союзниками, переклавши, якщо необхідно, частина з них на плечі інших країн і організацій, зокрема НАТО.