фото з Зеркало недели
Одним із найболючіших питань при виконанні зовнішньоекономічних договорів щодо реалізації сільськогосподарської продукції є її транспортування до контрагенту, пишуть Маргарита Брянська та Богдан Яськів у статті «Війна автоматично не скасовує виконання раніше взятих бізнес-зобов'язань»..
Основною проблемою є блокада морських портів України, з яких здійснювалося майже 90% експорту.. На сьогоднішній день структура логістики показує, що залізницею виконується близько 60% від обсягу, 25% — автомобільним транспортом, а решта — комбінованим способом із залученням логістичної системи країн-сусідів (Румунії, Польщі, Словаччини та ін.).
Як відомо, у сфері міжнародної торгівлі найпоширенішим кадром є правила Інкотермс. Оновлені правила Інкотермс 2020 року вже не передбачають можливості самовивезення покупцем товару, що для агробізнесу та загалом неактуально.
[see_also ids\u003d"
Але варіант доставки до терміналу або на судно перевізника в умовах блокади українських портів реалізувати неможливо, якщо тільки не йдеться про порти Рені та Ізмаїл з обмеженою пропускною спроможністю обсягів перевалки.
Фактично українські аграрії, які є стороною зовнішньоекономічних контрактів, змушені в умовах блокади портів та руйнування виробничих потужностей чи запасів внаслідок бойових дій ініціювати зміни до умов раніше підписаних контрактів щодо способу та/або термінів поставки агропродукції або припиняти такі зобов'язання у зв'язку з неможливістю їх виконання.