Наша країна активно наповнює світовий ринок чорним золотом. Такий висновок можна зробити, виходячи з даних щорічного огляду ринків нафти і газу, підготовлюваного нафтовою компанією ВР.
Особливу активність російські експортери чорного золота демонструють в останні два роки, і якщо до цього продажу російських нафтових компаній на міжнародному ринку знижувалися, то в 2015 - 2016 рр. ознаменувалися 14% -м сплеском.
Найцікавіше ж полягає в тому, що зростання експорту російського чорного золота відбувався на тлі вкрай слабкого приросту його видобутку в самій Росії. Більш того, зростання обсягів російського експорту збігся із загальносвітовою збільшенням пропозиції нафти, що призвело до падіння її світових цін. Тобто країна нарощувала продажу на світовому ринку тоді, коли ціна на пропоновану нею нафту знижувалася.
Як повідомляється в щорічному огляді BP, основними ринками російської нафти є Європа і Китай, куди було поставлено близько 84% російської нафти. Нафта і газ з нашої країни займають провідні позиції в енергетичному балансі Європи. За даними ВР, поставки до Старого Світу виросли на 11,9% до 177,4 млн т нафти, що становить більше третини від загального обсягу європейського нафтогазового імпорту.
Не залишився осторонь і Китай, російський експорт в який злетів на 23,8% до 52,5 млн т (на 13,7%). В результаті, Росія стала третім за значимістю постачальником чорного золота в Піднебесну, поступаючись лише країнам Близького Сходу (68,4 млн т) і Західній Африці (59,5 млн тонн).
Крім того, аналітики ВР відзначають і зростання поставок російської нафти в такі екзотичні напрямки, як США (на 35% до 1,9 млн т), Центральну і Південну Америку (в три рази - до 2,9 млн т) і Індії (теж в три рази - до 300 тис. тонн).
Однією з головних причин такого різкого зростання експорту в умовах сильно знизився світових цін є зберігається зміцнення рубля. Справа в тому, що російський бюджет і до фінансових планів нафтових компаній закладені певні значення нафтових цін, на основі яких проводиться розрахунок доходів.
Через більш інтенсивного зростання курсу рубля, при конвертації валютної виручки від продажу нафти, реально отриманий обсяг рублевих доходів виявляється нижче того, що заплановано компаніями і бюджетом.
Єдиним способом компенсувати розрив між запланованими (і попередньо розподіленими) і реальними доходами може бути покрита тільки завдяки збільшенню обсягів експорту.
Варто зауважити, що нинішнє зростання цих самих обсягів поки ще не наздогнав зростання курсу рубля, що склав за той же період близько 20%. Це означає, що в нинішньому році нафтогазовий експорт Росії може поставити новий рекорд. І єдиним фактором, здатним призупинити розпродаж сировини за низькими цінами, може стати ослаблення курсу рубля, про що поки говорити передчасно.
Треба визнати, що спостерігається сьогодні розпродаж не веде ні до чого хорошого, так як її наслідком неминуче стане чергове зниження світових нафтових цін.
Не тільки Росія, але й інші провідні постачальники нафти стикаються з тим, що підтримувати необхідні рівні доходів можна тільки збільшуючи обсяги експорту.
З огляду на, що ОПЕК і Росія дала згоду на обов'язковість щодо скорочення видобутку, необхідність заливати ринок дешевшає нафтою може підштовхнути їх до відмови від прийнятої угоди. У такому випадку виробники відкрито чи таємно почнуть нарощувати буріння, щоб мати можливість продовжити гонку за доходами і не втратити свої частки ринку. Наслідком цього стане нова хвиля зниження світових цін, що послужить причиною для нового витка цієї каруселі.