Штучні заходи, спрямовані на скорочення викидів парникових газів, не зупинять танення льодовиків при поточному рівні середньорічної температури атмосфери Землі - а зможуть лише трохи сповільнити його.

До такого висновку прийшли кліматологи з Бременського університету, їх стаття опублікована в Nature Climate Change, передає N + 1.

Кліматологи з Німеччини та Австрії під керівництвом Бена Марцейона (Ben Marzeion) з Бременського університету провели комп'ютерне моделювання процесів танення Антарктичного і Гренландського крижаних щитів при різних температурах атмосфери Землі.

Вчені відзначають, що динаміка танення крижаних щитів має дві характерні тимчасових масштабу. На тимчасових інтервалах в кілька тисячоліть швидкість танення льоду визначається, в першу чергу, взаємодією льодовика з тією ділянкою суші, на якому він розташований. На більш коротких відрізках часу - в кілька сотень років - динаміка зменшення обсягу льодовика більше залежить від взаємодії з навколишнім льодовик атмосферою. Через що виникає при цьому системи зі зворотним зв'язком між обсягом льодовика і температурою повітря для кожного стану атмосфери існує свій відповідний йому стійкий обсяг крижаного щита. Від того, наскільки далеко від стану рівноваги знаходиться льодовик в даний момент часу, залежить і швидкість танення.

Вчені з'ясували, що за нинішньої температури сучасна маса крижаних щитів дуже далека від сталого рівня. Відхилення від рівноважної маси льодовика зараз становить близько 36 відсотків. Таким чином, навіть якщо температура атмосфери буде підтримуватися на сучасному рівні, то при досягненні стійкого обсягу льодовика, рівень світового океану підніметься на 10 сантиметрів. При цьому щоб зробити стійким льодовик з поточної масою, потрібна температура і концентрація вуглекислого газу в районі предпромишленного рівня (приблизно середини XIX століття).

Проте, за словами вчених, протягом XXI століття стійкий рівень маси льодовиків досягнутий не буде. Тому, щоб оцінити можливу зміну обсягу льоду протягом кількох наступних десятиліть в залежності від динаміки температури атмосфери, вчені провели динамічне моделювання льодовиків з урахуванням кількох сценаріїв викидів парникових газів. Виявилося, що різниця в підвищенні рівня моря між різними сценаріями викидів незначна і становить близько 10 сантиметрів до кінця XXI століття.

При цьому хоч якась статистично достовірна різниця при реалізації різних сценаріїв з'являється тільки після 2080 року.

Кліматологи відзначають, що результати проведеного моделювання показують, що штучне скорочення викидів в будь-якому випадку не зупинить танення льодовиків, а може лише трохи змінити його швидкість. Проте, за словами авторів роботи, отримані результати відносяться в першу чергу до коротким тимчасових інтервалах (порядку декількох десятиліть), на більш тривалих часах заходи щодо зниження швидкості танення льодовиків можуть виявитися більш ефективними.