Всього наша збірна грала з "картатими" 7 раз. Підсумок - три поразки, три нічиї і одна перемога. Ми вирішили пригадати три ключових поєдинку з семи, які назавжди залишилися в пам'яті українських уболівальників з досвідом. Нижче буде приведена статистика інших чотирьох поєдинків, щоб освіжити в пам'яті, хто колись захищав кольори нашої головної команди і кому з хорватів вона протистояла.
МАТЧ-КАТАСТРОФА Хорватія - Україна - 4: 0 (2: 0).
Відбірковий матч Євро-1996.
25. 03. 1995. 21:15. Загреб. Стадіон "Максимір". 45000 глядачів.
Арбітр: Ханс-Юрген Вебер (Німеччина).
Хорватія: Ладич, Юрчевич (Влаовіч, 80), Ярні, Павлічіч, Йеркан, Біліч, Асанович, Просінечкі, Шукер, Бобан, Бокшіч (Турковичі, 74).
Запасні: Габрич, Младеновіч, Брайковіч.
Тренер: Мирослав Блажевич.
Україна: Тяпушкін, Лужний, Телесненко, Букель, Шматоваленко, Мартинов (Орбу, 46), Мізін, Калитвинцев, Шевченко, Леоненко, Коновалов.
Запасні: Суслов, Сак, Євтушок, Хомин.
Тренер: Анатолій Коньков.
Голи: Бобан (13), Шукер (20), Просінечкі (71, пен. ), Шукер (80).
Наша команда поїхала з Києва в Загреб на автобусі (!) - Через брак коштів. Це був перший матч в 1995 році і перший - під керівництвом нового тренера збірної, Анатолія Конькова. Перед цим ми жахливо провели першу частину відбору в 1994 році, але теоретичні шанси вийти на Євро залишалися. Після Загреба все зрозуміли, що ніяким Євро і не пахне. Ось що з цього приводу було написано в газеті "Український футбол" в 1995 році: "Під час прямої лінії, проведеної" УФ ", Анатолій Коньков заявив без всякої дипломатії:" В української команди ще є шанс (не тільки теоретичний!). І я прийшов, щоб цей шанс реалізувати ". Не вдалося. Уже після матчу з Хорватією можна було зливати воду.
Той матч характеризують розкута, невимушена, гросмейстерська гра господарів і хаотичні, неосмислені, безпорадні дії української команди. У хорватів - що ні гравець, то яскрава індивідуальність: Бобан, Бокшіч, Шукер, Просінечкі, Ярні. У нас же навіть імениті Тяпушкін, Леоненко, Калитвинцев, Коновалов, Лужний нагадували розгублених новачків. Ще не охолонувши від пережитого, під враженням яскравого монологу хорватів (а все так сподівалися на гідний діалог!), Все в Україні розуміли, що це - кінець.
МАТЧ-Розчарування Україна - Хорватія - 1: 1.
Повторний матч плей-оф відбору Чемпіонату світу-1998 (перший матч - 0: 2).
15. 11. 1 997. 19:00. Київ. НСК "Олімпійський". 77 500 глядачів.
Арбітр: Руне Педерсен (Норвегія).
Україна: Шовковський, Лужний, Беженар, Головко, Попов, Дмитрулін (Михайленко, 62), Гусін (Кривенцов, 86), Калитвинцев, Косовський, Шевченко, Ребров.
Запасні: Кернозенко, Старостяк, Парфьонов, Скрипник.
Тренер: Йожеф Сабо.
Хорватія: Мрміч, Ярні, Асанович (Тудор, 90), Шукер, Бобан, Бокшіч (Влаовіч, 85), Сольдо, Шарич (Ковач, 56), Шимич, К. Юрчич, Г. Юрич.
Запасні: Крзнар, Єрка, Цвітановіч, Габрич.
Тренер: Мирослав Блажевич.
Голи: Шевченко (5) - Бокшіч (28).
Матч-відповідь плей-офф відбору Чемпіонату світу-1998. Перший в Загребі ми програли вчисту 0: 2 без єдиного гольового моменту. Тоді це пояснювали тим, що матч через перебір жовтих пропускав Шевченко, його замінив Ателькін, але про рівноцінність заміни і мови бути не могло. На матч-відповідь Шева вийшов, забив, але більше нічим не запам'ятався.
Після цієї гри в Україні - і серед уболівальників, і серед журналістів, і серед фахівців - на довгі роки запанував міф, що "нас убив суддя Педерсен". На деякий час він повністю затьмарив іспанця Лопеса Ньєто, який підняв скандал у "справі з шубами". Навіть виник мем про "всяких Педерсеном", "суддя - Педерсен" і т. Що ж сталося? За рахунку 1: 0 арбітр не зарахував чистий гол Косовського, помилково зафіксувавши офсайд. Якби той гол був зарахований, рахунок став би 2: 0, і, цілком можливо, все могло закінчитися для нашої команди хепі-ендом.
Але! По-перше, гол Шевченка був, швидше за все, з офсайду (в той час рівень телетрансляції і якість повторів залишали бажати кращого, але майже напевно у Шеви був офсайд на полкоруса - судячи по доступній картинці). Таким чином, Педерсен, помилково скасувавши чистий гол Косовського, своєрідно вніс справедливість в те, що відбувалося на полі. По-друге, після того, як рахунок став 1: 1, наші футболісти повністю здулися. Грати залишалося близько години, але наша команда не створила більше жодного моменту. Навіть не спробували.
Це був наш перший провальний плей-офф. А скільки їх ще буде в подальшому ... МАТЧ-РОЗДРАТУВАННЯ Відбірковий матч Чемпіонату світу-2010.
Україна - Хорватія - 0: 0 11. 10. 2008. 20:00. Харків. ОСК "Металіст". 38500 глядачів.
Арбітр: Ерік Брамхаар (Голландія).
Україна: П'ятов, Тимощук, Чигринський, Шевченко, Алієв, Голайдо, Шевчук, Левченко (С. Кравченко, 84), Ярмаш, Михалик, Назаренко.
Запасні: Богуш, Слюсар, Кучер, Русол, Воронін, Селезньов.
Тренер: Олексій Михайличенко.
Хорватія: Плетікоса, Шимуніч, Кріжанац, Чорлука, Праньїч, Ракітіч (Манджукич, 84), Вукоєвич, Н. Ковач, Срна, Модріч, Оліч.
Запасні: Субашич, Вейіч, Петрич, Кнежевич, Леко, Класніч.
Тренер: Славен Біліч.
Тоді збірної керував Михайличенко, і це був перший матч, коли його рознесли серед уболівальників і в ЗМІ на шматки. Чому? Тому що Україна явно грала на нічию, конкретно - на 0: 0. Дома! Це була така собі квінтесенція "стилю Михайличенко", якому приписували явну тактичну боягузтво і небажання ризикувати, атакувати і розкриватися, аби не пропустити.
У якийсь момент вболівальники на трибунах почали кричати "Металіст, Металіст!", Багато хто не зрозумів, до чого це. А потім один з керівників фан-руху клубу сказав, що так харків'яни намагалися показати, що в їхньому місті грають інакше, думають не тільки про оборону. Загалом, Харків, переживає в той час футбольний бум, звик до футболу зовсім іншої якості і не зовсім розумів, чому збірна грає саме так - на тлі яскравої і развеселого Металіста.
Українці в тому матчі, по суті, навіть не спробували виграти. А на офіційному сайті ФФУ у відповідному звіті можна було прочитати, що підопічні Михайличенка "змогли вистояти в поєдинку з одним із фаворитів шостої кваліфікаційної групи".
Цікаво, що після матчу спалахнув ще один, внутрішній скандал. Справа в тому, що Михайличенко не випустив на поле Вороніна, який сяяв в той час в Герті. Стадіон скандував прізвище форварда, проте тренер так і не наважився щось міняти в цій прісної грі. Матч же відбувся в день, коли дружина Андрія в Німеччині мала народити йому дитину (і успішно зробила це за п'ять годин до стартового свистка), але, незважаючи на це, Воронін прибув до Харкова, але просидів весь матч на лаві. Михайличенко знайшов свої пояснення тому, що сталося. Воронін же був дуже злий на тренера. Втім, це був усього лише конфлікт локального значення. Тоді як більше розсерджений гра збірної в цілому.
Детальніше про конфлікт Михайличенко-Воронін можна прочитати ТУТ.
На жаль, але всі три ключових поєдинку з хорватами закінчувалися для нас розчаруванням. Будемо сподіватися, що після фінального свистка в цей раз у нас будуть приводи для радості.
Нижче - статистика інших чотирьох зустрічей українців з "картатими".
1993 рік:.
Хорватія - Україна - 3: 1.
Товариський матч.
26. 06. 93. Загреб. Стадіон "Максимір". 30000 глядачів.
Арбітр: З. Ямсек (Словенія).
Хорватія: Ладич, Живкович (Гаспар, 46), Ярні, Павлічіч, Вулич (Младеновіч, 42), Першон, Аджич (Челіче, 85), Міші, Шукер (Шпехар, 81), Бобан, Бокшіч (Бічаніч, 59).
Тренер: Влатко Маркович.
Україна: Ковтун, Попов, Беженар, Дирявка, Михайленко (Топчієв, 81), Полунін, Похлєбаєв, Грицина (Гусін, 46), Шкапенко, Гусєв (Ковалець, 46), Коновалов.
Тренер: Олег Базилевич.
Голи: Шукер (13), Аджич (47), Бічаніч (81) - Гусін (57).
1996 рік:.
Україна - Хорватія - 1: 0.
Відбір Чемпіонату Європи-1 996.
11. 06. 1995. 19:00. Київ. Республіканський стадіон. 6000 зрителей.
Арбітр: Курт Ретлісбергер (Швейцарія).
Україна: Суслов, Жабченко, Скрипник, Головко, Максимов, Орбу, Похлебаєв, Калитвинцев, Паляниця (Нагорняк, 76), Горілий, Гусейнов (Шкапенко, 46).
Запасні: Шовковський, Беженар, Шматоваленко.
Тренер: Анатолій Коньков.
Хорватія: Габрич, Павлічіч (Мрміч, 29), Ярні, Сольдо, Йеркан, Біліч, Асанович (Пралена, 49), Младеновіч, Шукер, Бобан (Буторовіч, 39), Бокшіч.
Запасні: Козніку, Брайковіч.
Тренер: Мирослав Блажевич.
Голи: Калитвинцев (13).
Вилучення: Габрич (28, фол останньої надії).
1997 рік:.
Перший матч плей-офф Чемпіонату світу-1998.
29. 10. 1 997. 20:00. Загреб. Стадіон "Максимір". 20 000 глядачів.
Арбітр: Ален Сар (Франція).
Хорватія: Ладич, Ярні, Біліч, Просінечкі, Шукер, Бобан (Юрчич, 67), Станіч (Асанович, 58), Шарич, Влаовіч (Цвітановіч, 60), Шимич, Юрич.
Запасні: Юрчевич, Єрка, Мрміч, Габрич.
Тренер: Мирослав Блажевич.
Україна: Шовковський, Дмитрулін, Скрипник, Головко, Ващук, Гусін, Максимов (Гецко, 86), Нагорняк (Зубов, 59), Косівський, Ателькін (Михайленко, 52), Ребров.
Запасні: Близнюк, Старостяк, Попов, Беженар.
Тренер: Йожеф Сабо.
Голи: Біліч (11), Влаовіч (49).
Хорватія - Україна - 2: 2.
Відбір Чемпіонату світу-2010.
06. 06. 2009. 21:15. Загреб. Стадіон "Максимір". 32073 глядачів.
Арбітр: Тер'є Хауге (Норвегія).
Хорватія: Руньє, Шимуніч, Р.
Ковач, Чорлука, Праньїч, Ракітіч (Вукоєвич, 46), Петрич, Модріч, Срна, Джурич (Леко, 46), Оліч (Манджукич, 60).
Запасні: Плетікоса, Дрпіч, Калинич, Класніч.
Тренер: Славен Біліч.
Україна: П'ятов, Мандзюк, Кучер, Тимощук (Русол, 87), Чигринський, Шевченко (Селезньов, 24), Гай, Ротань, Шевчук, Мілевський, Назаренко (Калиниченко, 76).
Запасні: Богуш, Воронін, Левченко, Ярмаш.
Тренер: Олексій Михайличенко.
Голи: Петрич (2), Модріч (68) - Шевченко (13), Гай (54).
Анатолій Волков, Football. ua.