Заклики американських генералів надати Україні "летальну зброю" чи змусить Вашингтон йти на настільки відкрите протистояння з Росією. Однак це може привести до того, що Київ стане каналом для нелегального збройового транзиту, призначеного для країн, що знаходяться під санкціями, вважають експерти.
Свої заклики про надання Україні летального озброєння головнокомандувач збройними силами НАТО в Європі генерала Кертіс Скапаротті пояснює тим, що ця країна "протистоїть смертельно небезпечного супротивника". Виступаючи в сенатському комітеті США зі збройних сил, він підкреслив, що США "повинні розглядати можливість поставок летального оборонного озброєння", пише "Вільна преса".
Посилаючись на твердження, ніби Росія поставляє в невизнані республіки новітнє озброєння для його тестування, генерал стверджував, що треба продовжувати підтримувати Україну і давати відповідну зброю для захисту.
Він вважає, що українська армія є "дуже дисциплінованою і боєздатною", а військовослужбовці вміло звертаються з продукції, що поставляється технікою. Однак який саме "оборонну летальну зброю" треба поставляти Києву він не уточнив.
Розмови про постачання Києву летального зброї йдуть з появи самопроголошених республік. До кінця минулого року цього протидіяв Барак Обама, але 2 березня палата представників США підтримала законопроект про збільшення оборонного бюджету, в якому передбачається виділення Україні $ 150 млн. Гроші мають піти на підготовку кадрів, обладнання, летальні озброєння оборонного характеру, логістику, розвідувальне забезпечення українських військових, а також на заміну озброєнь, які були надані Україні США раніше. У документ також забороняє поставку Києву переносних зенітно-ракетних комплексів.
Проти поставок Києву летального озброєння виступають багато європейських політиків. Зокрема, із засудженням таких планів висловлювався колишній глава німецького МЗС, а нині - президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр. Голова військового комітету НАТО Петро Павло також стверджував, що поставки летального зброї Києву тільки "збільшать страждання людей".
Директор Центру євразійських досліджень Володимир Корнілов вважає, що в Вашингтоні чудово розуміють, що левова частка такої зброї буде продана на чорному ринку, і не виключено, що тим же донецьким повстанцям. На його думку, нещодавня пожежа в Балаклії пов'язаний саме з черговим "списанням" боєприпасів і військової техніки, яка відправлена ??кудись в невідомому напрямку.
Всього пару місяців були помічені підозрілі пересування таємничого вантажного судна, що вийшов з Одеси. У Середземному морі воно відключило сигнали стеження і баражувати протягом декількох днів уздовж узбережжя Північної Африки. Мабуть, там і слід шукати боєприпаси, які за документами "згоріли" у Балаклії.
Росії не треба чекати цих поставок, вважає Корнілов. Треба на різних рівнях публічно і непублічно попереджати про відповідні на можливі поставки західного зброї на Україну. Треба пояснювати, що нова зброя в зоні конфлікту не принесе світу, а тільки додасть жертви, в тому числі серед мирного населення, стверджує він.
Однак на думку доцента НДУ ВШЕ, члена Зінов'євського клубу МІА "Росія сьогодні" Павла Родькин, розмови про надання Україні летального зброї вже не лякають Москву.
Україна для Заходу втратила всяке стратегічне значення і не розглядається як плацдарм проти Росії. Тому американську зброю для України - не більше ніж пропагандистський жест, а також можливість реалізації корупційних схем збагачення для задіяної в цьому проекті української та американської еліти. Зокрема, армія і ВПК зможуть реалізувати безліч "смачних" можливостей, починаючи списанням за завищеними цінами різного мотлоху і закінчуючи відкатними схемами, в яких так досягла успіху пострадянська еліта.
Реальна поставка озброєнь вимагає підготовки фахівців і технічного обслуговування.
Це означало б для США відкриту конфронтацію з Росією, що на даний момент суперечить курсу Трампа на рішення перш за все внутрішніх проблем Америки.
Показово як Україна обійшлася з власним ВПК, армією і флотом, що дісталися в спадок від СРСР, говорить Родькин, підкреслюючи, що сьогодні війна розглядається олігархічної українською владою не більше ніж можливість особистого збагачення. Тому НАТО шукає нові ринки для збуту зброї, а Україна може бути використана як транзитна держава для перепродажу озброєнь в ті країни, торгівля з якими офіційно заборонена.