Однією з основних проблем сьогоднішньої української електроенергетики є реальна конфігурація Об'єднаної енергетичної системи України, її існуючі, а головне - майбутні кордони, не політичні, а фізичні.

Про це в статті ZN. UA пише Світлана Голікова, член стратегічної ради Київського інституту енергетичних досліджень, директор "Трансенергоконсалтинг".

При цьому, як пише автор, про цю проблему намагаються не говорити вголос ні політики, ні навіть самі енергетики.

"Де закінчується команда диспетчера і де починається неможливість впливати на оплату за відпущений товар? Чому тільки за 22 дня березня 2015 р. допущено перевищення ліміту на 45,8% по електроенергії і 81,7% потужності в Луганській області і 24,9 і 27,9% відповідно - у Донецькій? Чому в проекті плану розвитку ОЕС України до 2024 р. нещодавно опублікованого оператором Об'єднаної енергосистеми НЕК "Укренерго" і Міненерговугільпромом, передбачено зниження виробництва електроенергії в Україні в 2015 р.

всього на 0,7%, хоча показники перших місяців цього року наближаються до 8%? Чому стабільним протягом десяти років (37-39%) залишають показник виробництва електроенергії на ТЕС, хоча в лютому цього року Минэнегоугольпром затвердив список з 19 електростанцій, що знаходяться в зоні АТО, включаючи Старобешівську і Зуєвську ТЕС, які сумарно виробляли до 16% всієї електроенергії теплової генерації? Чому в проекті енергобалансу з 2015 р. немає імпорту, хоча він фактично здійснюється? "- запитує експерт.