Історія з ремонтом доріг несподівано зупинилася. Тепер справді необхідні Україні ремонти не можуть розпочатися через лобізм картелістів.

…На початку серпня в української влади почало зароджуватися відчуття, що час уже витрачатися на ремонт доріг. Перший військовий переляк пройшов, зруйновані дороги та мости у критичних точках дійсно треба ремонтувати для транспортування продуктів, палива та зброї. Тим більше, тоді вже з'явилися перші натяки на те, що закордонні союзники нарешті почнуть давати нам долари та євро в необхідній для існування України кількості.

Грошовий кран для Укравтодору трохи відкрутили. За першу половину серпня його підрядники отримали близько 700 млн. грн.. Далеко не довоєнні часи, коли такі суми виплачували іноді за один день «Великого будівництва», але вдвічі більше, ніж Укравтодор міг платити своїм підрядникам у червні та липні (див.. Рис.

Отже, влада почала готувати законодавче поле для повернення обезводнених рахунків шляховиків..

Ще на початку вторгнення Верховна Рада ухвалила два рішення. Одним було встановлено, що гроші Дорожнього фонду мають насамперед спрямовуватись на озброєння та обслуговування старих кредитів Укравтодору. А другим — скасовано акцизний податок на паливо, з якого здебільшого і наповнювався Дорожній фонд. Щоб на автомобілістів не так сильно тиснув зліт цін.

Зрозуміло, що ділити стало майже нічого, і на дороги цього літа Укравтодор давав дуже обмежені гроші для латання зруйнованих ділянок доріг та мостів.. Йшлося про суми в кілька сотень мільйонів на всю Україну на місяць — несуттєві копійки. І на Банковій ухвалили політичне рішення — повернути акцизи для поповнення Дорожнього фонду та направити гроші з нього не на озброєння, а на інфраструктуру.

Відповідні законопроекти міністр інфраструктури Олександр Кубраков почав простягати ще на початку серпня, і в середині місяця вони опинилися в Раді.. Якби все було нормально, то їх швидко проголосували б, вже у вересні акциз повернувся б у ціну палива, і в Укравтодору збільшився б потік грошей на дійсно необхідний ремонт доріг і мостів. За прогнозом ініціаторів, йшлося про 3,6 млрд грн на місяць. Трохи порівняно з «Великим будівництвом», коли на асфальтування щомісяця витрачали 10 млрд грн за курсу 28 грн за долар, але хоч щось.

Але це була б не Україна, якби все йшло нормально. Тому вже вересень, а закон ще не прийнятий, і в кращому разі гроші почнуть надходити десь у середині жовтня, коли будівельний сезон уже закінчуватиметься.

Основних причин провалу дві.

№1. Гроші не на зруйновані мости, а на асфальтову маржу для корупційних конвертів?

Мінінфраструктури дало підстави для підозр, засекретивши перелік об'єктів, які збираються ремонтувати за акцизні податки. Тому що одна справа, коли гроші йдуть на підірвані та зруйновані півсотні мостів на звільненій Півночі України та прифронтових територіях Сходу та Півдня. А інше — коли зібрані мільярди підуть на зручне асфальтування зручними підрядниками у зручних місцях за зручним кошторисом.. Умовно кажучи, відновлення якогось мосту на Чернігівщині набагато зрозуміліше, ніж асфальтування дороги на Вінниччині чи передмісті Дніпра..

На пряме запитання «Економічної правди» щодо ключових об'єктів для відновлення Олександр Кубраков відповів так: «Вони вже є. Дехто затверджений постановою уряду».

Але у відкритому доступі цього списку немає. Тому залишається лише одна можливість дізнатися хоч щось — «Прозоро». А там картина зовсім не така.

У серпні служби автошляхів оголосили закупівлю на дорожній ремонт на 390 млн грн. Тільки одна стосується деокупованої Сумщини.. Найбільші підряди – це велика дорога у передмісті Дніпра.. Решта - мости та дороги, які не були пошкоджені ворогом (див.. табл. І майже все — тим самим фаворитам Укравтодору, які останніми роками й ділили маржу «Великого будівництва».

Таким чином, у сторонніх спостерігачів виникає цілком резонне запитання: «Може, це просто поновлюється «Велике крадіжка» для поповнення каси, що обмеліла, з якої до війни лунали зарплатні конвертики слугам влади.?

Але дорожній картель та чорний кеш для нардепів – це лише частина проблеми, і в цій історії зараз не головна. Може, справді пізніше будуть оприлюднені контракти на відновлення мостів, які справді зруйновані війною..

У провалі швидкого старту ремонту мостів винні лобісти паливної індустрії..

№2. Акцизний переділ ринку.

До вторгнення акцизи на пальне в Україні були такі: бензин - 2,13 євро за літр, дизпаливо - 1,39 євро, скраплений газ - 0,52 євро.

Тобто покупці дешевого автогазу платили менший акциз, ніж нафтові їздяки. Це відповідало світовим тенденціям, оскільки вважається, що газ на автомобіль ставлять не від хорошого життя.. Автогаз не дає такого потягу, як «нафтові» палива, тому на ньому найчастіше їздять невеликі автомобілі небагатих чи економних людей.. Таким чином, уряди меншими акцизами на автогаз роблять автомобільний транспорт більш доступним для різних верств населення.. Автомобіль не розкіш, а автомобіль..

Але для великих продавців палива це проблема. Маржа на автогазі становить лише 1–2 грн з літра. А різниця між оптовою та роздрібними цінами бензину та дизпалива зараз перевищує 10 грн з кожного літра. Тобто продавати «нафтові» палива для потужних машин набагато вигідніше, ніж дешевий автогаз.

Тому коли влада вирішила повертати акциз, «хтось» вирішив, що він має повернутися не в старій пропорції, а у розмірі 1 євро на кожен вид палива. Це призвело б до того, що на ті ж 4 гривні мав би подорожчати автогаз за ціною 28 грн, і дизпаливо за ціною 54 грн.. У відсотках це означає, що автогаз подорожчав би на 15%, а дизпаливо лише на 7%.. З урахуванням того, що для подолання однієї й тієї ж відстані автомобілю потрібно більше газу, ніж ДП, то ціновий шок для і так не найбагатшого споживача автогазу був би більшим, ніж для середнього «нафтовика». Отже, були б створені передумови для перетікання споживачів з газового в нафтовий сектор автомобільного палива. Вигодонабувачами цього процесу стали б великі постачальники «нафтових» палив. Їхні АЗС відомі кожному автомобілісту.

Звичайно, неприкритий лобізм збільшення доходів однієї групи бізнесменів викликав опір автогазової індустрії, яку просто роздягають заради конкурентів.. І у політиків, які добре розуміють, за якими верствами населення завдається удару заради токсичного асфальтування. Почалися дискусії, і законопроект із однаковими акцизами 16 серпня не змогли поставити до порядку денного, не додали голосів навіть самі «слуги народу».

Скандал призвів до пошуку виходу. «Слуги народу» розробили законопроект №7668-д, у якому ставки акцизів вже були різними — по 1 євро на літр ДП та бензину та 0,5 євро — на літр автогазу.

Але швидко прийняти знову не вдалося, тому що до цього законопроекту і до №7669 (він дозволяє витрачати гроші не на зброю, а на асфальт) нардепи подали тисячі поправок, і тепер знадобиться ще тиждень на їхню обробку. Нардеп Ярослав Железняк прогнозує, що в результаті акцизи та гроші до Дорожнього фонду для ремонту мостів у кращому випадку повернуться у жовтні.. Наприкінці будівельного сезону.

А все могло б бути зовсім інакше..

Інші статті Юрія Ніколова читайте за посиланням.

[votes id\u003d"