Незважаючи на повітряні атаки та ракетні обстріли ворога, Київ вистояв. Хоча взяти Київ для окупантів було тотожно взяття Європи. За дні війни столиця України перетворилася на неприступну фортецю: фортифікаційні споруди, укріплені блокпости, строгу комендантську годину, ретельна перевірка документів та ще безліч заходів, про нюанси яких знають лише фахівці.
Зараз у Києві нарешті відчувається весна. Хоча війна не закінчилася. І 28 квітня до Києва знову «прилетіло». Як живе столиця сьогодні, до чого готується, чим зайнята її влада, в інтерв'ю ZN. UA розповів перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Микола Поворозник.
Про владу та городян.
— Миколо Юрійовичу, на карті КМДА, як і раніше, позначені приміщення, насправді не пристосовані для притулків.. Тому багато киян, особливо маломобільних категорій, під час тривог змушені залишатися вдома, оскільки поряд немає навіть метро. Чи передбачає КМДА зробити все, щоб терміново вирішити цю проблему?
— Два місяці показали, що треба робити із сховищами. В якісь ми підвели світло, забезпечили питною водою. Понад 1000 притулків безкоштовно забезпечили Wi-Fi, за що я вдячний операторам. Це дозволило киянам не лише повідомляти рідних, де і що з ними, а й навчатися дітям онлайн, працювати батькам онлайн, у кого були такі бажання та можливості.
— Можливо, змініть картку?
- Навіщо? Але хотів би зауважити, що деякі городяни вибрали для себе деструктивну, на мою думку, тактику: хтось має прийти і все зробити для їхньої безпеки. Влада міста допоможе, зробить все, що від неї залежить. Але в тому випадку, якщо самі кияни, власники приватних будинків та підвалів почнуть щось робити. Адже більшість житлового фонду — приватна власність, і влада міста не може там нічого робити, якщо мешканці не хочуть.
— Можу підтвердити, що ОСББ є, які не чекали, що за них все зробить влада, і самі облаштували притулки, завезли питну воду, підключили Wi-Fi.. Навіть іграшки малечі принесли.
- І це добре! Не чекати, що хтось прийде і за вас зробить, але й підключатись і теж щось робити самим. У таких випадках влада міста допоможе. Але треба діяти разом та згуртовано.
Про постачання продуктів.
— Забезпечення Києва продовольчими продуктами: КМДА закликала середній та малий бізнес відновлювати роботу. Вони не поспішають..
— Після порушення логістичних систем більшість торгових мереж все ж таки швидко продовжили/відновили свою діяльність. Можливо, трохи скоротився або змінився асортимент.
— Не до примх, якщо хліб було важко знайти.
- Згоден. Найбільш ходові та затребувані продукти є у всіх торгових мережах. Більше того, в асортименті — хліб різних виробників, як і борошно, олія тощо. І асортимент продуктів щодня збільшується. Навіть з урахуванням киян, що повертаються, з продуктозабезпеченням проблем немає і не буде.
Повинен відзначити: коли ми бачили проблему, яку могли швидко вирішити, то зверталися до бізнесу. На їхню честь, бізнесмени відгукувалися на потреби міста та киян оперативно.. Ви бачите зараз черги?
- Ні. У перші дні активної атаки орків жахали саме черги, коли доводилося кілька годин стояти під дощем, щоб у результаті... перед тобою зачинили двері. Особливо це лякало людей похилого віку.
Скільки торгових мереж, продуктових магазинів сьогодні працюють у Києві?
— З огляду на обставини будь-яка цифра динамічна. На сьогоднішній день у Києві працюють понад дві тисячі продуктових мереж та магазинів. У столиці давно немає черг ні за продуктами, ні за ліками.
- Ні. Іноді здається, що знову….
— Навпаки, працюють ще краще! Наразі займаємося забезпеченням киян свіжими (сезонними) овочами.. Зокрема, відновлюємо міні-ярмарки у районах Києва. Вже працюють близько 40 ринків, щоб людям було зручніше.
- Про магазини для улюбленців сімей - собачок, кішечок? У перші дні війни мої сусіди всюди шукали для них корм..
— Це важливо — їжа для домашніх улюбленців є у спеціалізованих магазинах буквально з 25 лютого 2022-го. Сьогодні із цим зовсім немає проблем. І це також заслуга бізнесу.
Про тепло і газ.
— Киянам вимкнули опалення значно раніше, ніж зазвичай. Хоча, звичайно, нашим військовим на позиціях та постах було холодніше. Але цікаво, за що нам виставляють рахунки: скільки споживано газу, тепла? Скільки споживачі заплатили за ці продукти та послуги, яка заборгованість? Харків'янам місцева влада «вибачила борги».
— Але ж Київ не в аналогічній ситуації. І всі послуги мешканцям у столиці надавали. Тому оплачувати послуги треба. Завдяки антикризовим рішенням, які приймалися насамперед на місцевому рівні (нам вдалося стримати зростання цін на послуги, незважаючи на збільшення вартості газу), опалювальний сезон 2021/2022 вдалося пройти без різких зривів. Для Києва в середньому до 1 квітня для цього потрібно приблизно 1,5 мільярда кубометрів газу, за винятком інших необхідних компонентів.
У мене є питання: чи розпочнеться навчальний рік у школах 1 вересня і чи діти підуть до школи? Втім, я точно знаю, що 15 жовтня (або навіть раніше) ми повинні включити опалення насамперед у школах, дитячих садках та медичних закладах. В будь-якому випадку. Тому ми вже технічно готуємо для цього систему централізованого опалення.
Дуже багато залежатиме від ціни природного газу та ціни електроенергії. На ці запитання у нас зараз немає відповіді. Тому говорити про стратегію будемо, коли ці невідомі значення стануть відомими. Наразі нам треба технічно підготувати міський теплоенергетичний комплекс, щоб своєчасно його включити. І чималу роль у цьому відіграє оплата вже наданих послуг з постачання тепла. Ми неодноразово зверталися до киянів із цим проханням, і Віталій Кличко, і я про це говорили.
Буду нечесним, назвавши якусь конкретну цифру за боргами. Наприклад, за заборгованістю за газ та тепло. Станом на 27 квітня заборгованість абонентів «Київтеплоенерго» трохи перевищувала 50% відповідної суми до сплати. Ми це розуміємо. Але кияни повертаються і погашають свою заборгованість, розуміючи, що, незважаючи на їхню відсутність, тепло та газ витрачені на опалення їхнього житла. Тому щодня сума платежів зростає.
— Наступний опалювальний сезон обіцяє бути ще складнішим.. Столиця готова до цього? Чи вистачить бюджету Києва на ці потреби або доведеться брати в борг? У кого і скільки?
— У нас немає іншого виходу та вибору, як забезпечити Київ теплом, газом, водою, каналізацією. На це спрямовано значну частину бюджету міста. Але немає визначеності з цінами на газ, електроенергію.
Якщо мешканці Києва не розрахуються за минулий опалювальний сезон, наступний опалювальний сезон розпочати буде складніше. Все це мають розуміти. Ця ситуація нагадує ситуацію з бомбосховищами. Можна сидіти і чекати, що місто зробить (заплатить) чи Кличко, а можна своєчасно платити хоча б стільки, скільки громадяни можуть.
Про роботу та зайнятість.
— Які фахівці найбільш затребувані сьогодні у столиці? Скільки Київ був готовий запропонувати роботи людям до 24. 02. 22, скільки зараз? Харків'яни, наприклад, хвалять свій «Зеленбуд».
— Поки Київ не почав жити повноцінно, як єдиний організм, що постійно розвивається, важко сказати. Зрозумійте, коли місто розвивається, у нього весь час потреби. З початку активної війни зупинилася будівельна галузь та пов'язані з нею, що приносили найбільші прибутки місту, зокрема у вигляді податків. У будівельній галузі було зайнято щонайменше один мільйон людей. У Києві завжди кількість запропонованих робочих місць була більшою, ніж зареєстровано безробітних.
Так, «Зеленбуд» потребує рук. Хоча це й вагомі, але не вирішальні для столиці трудові ресурси. Сьогодні ми розраховуємо на відновлення бізнесу, насамперед виробничого, власники якого повертаються.
— Можете спрогнозувати, коли відновиться будівельна галузь?
- Коли перестануть стріляти!
На сьогоднішній день 90% роботи у столиці пов'язано зі сферою послуг, ніхто не інвестує у той же будівельний бізнес..
Про пальне та транспорт.
— Наскільки Київ у нинішній ситуації здатний забезпечити потреби городян у нафтопродуктах? (У п'ятницю, 29 квітня, ми зробили незапланований рейд майже по всій Окружній та ніде не змогли заправити авто.
- Ми змушені зараз жити в нових умовах. Що стосується пального, то пріоритет надається транспорту, що обслуговує потреби армії, силових структур.. Ми повинні розуміти, що з урахуванням зміни пріоритету не на всіх АЗС може бути пальне для іншого транспорту, як і не всі магазини можуть бути відкриті, може не вистачати на сьогоднішній день робочих місць. Адже зараз ми живемо зовсім в інших реаліях.
— Трафік у Києві буде змінено? Ви знаєте, скільки вже сьогодні треба витратити годинника, щоб дістатися з одного берега Дніпра на інший?
— Коли працювали лише два мости, без метро, \u200b\u200bто справді була проблема. Сьогодні на громадському транспорті можна дістатися майже скрізь. Ми насамперед намагаємось задіяти електротранспорт. Працює електричка. Тут ти вибираєш — стояти годинами в пробках або скористатися метро, \u200b\u200bтрамваєм або тролейбусом. Економія та часу, і пального наочна. Сьогодні ми відновлюємо роботу громадського транспорту таким чином, щоб зашкодити обороноздатності міста.
- Витрати на транспорт бере на себе місто?
- Поки що так. Але з більш численним поверненням громадян до Києва може бути порушено питання про зміну цієї позиції.
— Як скоро можна цього очікувати?
— Я не готовий озвучувати якісь терміни. Подібне рішення не ухвалено. Ми виходитимемо із ситуації.
Про житло та мародерів.
— Знищені та частково знищені окупантами будівлі столиці. Скільки їх, зокрема житлових будинків? Як адміністрація Києва дбає про мешканців, що вижили і постраждалих? Де вони живуть і житимуть, за чий рахунок? (Багато потерпілих залишилося без роботи, і у них немає заощаджень.
— Постраждали жителі понад 200 житлових будинків — втратили житло повністю або частково. Як нам відомо, проживають вони у родичів та друзів. Ми займаємося цією проблемою.
Є до десятка будинків, де пошкоджено конструктивні елементи. Все ж бо? Більша частина, як попередньо встановила комісія за участю представників КМДА, підлягає відновленню. Але їх мешканців треба тимчасово переселяти. Це вже мільярди гривень. Є міські, державні програми, і ми працюємо, щоб якнайшвидше відновити житло людей.
Пошкоджено також загалом близько 150 дитячих садків, шкіл, лікарень тощо.
Скільки знадобиться коштів на відшкодування та відновлення, до повного закінчення військових дій ніхто не візьметься сказати.
— На Львівщині, зокрема, рятують людей, будуючи блочне житло.
— Тимчасово, для внутрішньо переміщених осіб, це варіант. Але не для Києва.
— Чи фіксуються випадки мародерства?
У перші дні активної фази війни бачила наслідки того, як намагалися влізти у комунальну аптеку..
— У перші дні активної війни кілька таких волаючих випадків було, ми посилили охорону. Але насправді мародерство припиняють самі громадяни, навіть якщо їх лишилося двоє на 16-поверховий під'їзд.. Можу запевнити, що криміногенна ситуація у столиці контрольована. І запорукою цього є і самоорганізація громадян, і взаємодопомога.
Всі статті та інтерв'ю Алли Єрьоменко читайте тут.