46-й батальон "Донбасс-Украина" занял господствующие высоты над Калиновым (Донецкая область). Об этом в Facebook сообщил журналист Андрей Цаплиенко. "Перепад в их пользу 59 метров. Это означает, что они видят врага, как на ладони, а он их - нет", - отметил Цаплиенко. На 1000 метрів ближче до перемоги. Стояла собі посадка біля села Калинове. Виходили з крайніх будиночків сєпари та стріляли з цієї посадки по українцях. Але одного травневого ранку вони прокинулись, пішли до посадки і побачили там тих, в кого стріляли. Побігли сєпари назад до Калинового, викликали для підтримки танки та артилерію. Щоб повернути втрачену лісосмугу. Але сьогодні вранці хтось дуже влучний перетворив їхні позиції та техніку на будівельне сміття і металобрухт. А тепер кілька слів про те, що відвоював 46-ий батальйон "Донбас-Україна". Крім сплеску пафосної риторики про повернення рідної землі, "донбасівці" здобули панівні висоти над Калиновим. Перепад на їхню користь 59 метрів. Це означає, що вони бачать ворога, як на долоні, а він їх - ні.

Підносити снаряди, набої та навіть воду та продукти бойовики будуть ледь не поповзом, а, значить, прилітати по наших хлопцях буде менше. Військові в таких випадках використовують евфемізм "покращення позиції". Чи будуть наші брати село Калинове? Навряд чи. Бо лізти вниз згори - це самим ставати мішенню. Хіба, якщо є плани більш масштабної операції з просування силами не одного батальйону, а бригади. Або кількох бригад. Мені про такі плани невідомо. А ось тут 1/60-та годинного бою, з якого розпочався наш сьогоднішній день.