Російська Громадська палата Криму за участю регіонального уряду і "Кримського федерального університету" провела "круглий стіл", присвячений міжнаціональних відносин. За підсумком зустрічі було заявлено, що національна політика на півострові нібито "потребує значної корекції", - пише Сергій Стельмах в колонці на "Крим. реалії ".
Глава Громадської палати Григорій Іоффе дорікнув кримських татар в поганій явку на минулих виборах президента сусідньої Росії. Тому, впевнений він, корінний народ повинен жити "на загальних підставах": без квот і преференцій. Про те, що кримські татари не мають особливого статусу, пан Іоффе скромно промовчав.
"Президентські вибори стали вододілом, після якого традиційні для українського Криму підходи до проблеми в умовах російської дійсності вимагають серйозних змін. Необхідні аналіз ситуації і перегляд важливого розділу в сфері національної політики в Криму ", - сказав він. На думку Іоффе, раніше національна політика в регіоні будувалася на одному історичну подію - сталінської депортації багатьох народів, "явівшей нелюдське прояв тоталітарного радянського режиму".
Він запропонував переглянути позицію влади щодо поняття "раніше депортовані народи", врегулювати питання термінів і не ставити знак рівності між поняттям "раніше депортовані" і кримськими татарами. Як вважає Іоффе, "раніше депортований" необхідно застосовувати до тих, кого безпосередньо вигнали з Криму, і їх дітям, народженим в місцях висилки. Він упевнений, що молоді кримські татари не хочуть "носити клеймо" з назвою "раніше депортований".
Згідно "експертними оцінками", озвучених на нараді, явка серед кримських татар склала близько 29%, але показники різняться в залежності від регіону. У Білогірському районі, де проживає найбільше кримських татар, на дільниці з'явилися близько 13,2%; в Кіровському - 23,6%. Невисока явка була в Сімферополі (18,7%) і Джанкої, де з 2,4 тис. кримських татар на вибори прийшли аж 100 осіб (4,1%). У Червоногвардійському районі на дільниці з'явилися 9,8% виборців з числа кримських татар, в Нижньогірському - 16,6%. У Джанкойському і Бахчисарайському районах показники були трохи вище: 20,6% і 21,6% відповідно. Повторимося, мова йде про дані, які представили організатори "круглого столу".
Глава так званої "національно-культурної автономії" кримських татар Ейваз Умеров спробував заперечити тезу про низьку явку, але його швидко осіклася. Мовляв, "скільки не веди суперечки про цифри, фактом залишається те, що велика частина кримських татар вибори ігнорує".
Далі до дискусії підключили двох місцевих істориків: Олега Романько і директора Центрального музею Тавриди Андрія Мальгін. Романько, якого неодноразово критикували за спотворення історичних фактів, заявив, що в Криму нібито замовчують тему колабораціонізму в роки Другої світової війни. При цьому малося на увазі, що мова йде тільки про кримських татар. Директор музею Мальгін висловився більш обтічно: мовляв, прийшов час відкрито обговорити неприємний, але важливий національне питання.
Якщо відкинути демагогію, то присутнім на "кругом столі" кримським татарам технічно вказали, що вони - "нащадки зрадників". Цинізм ситуації в тому, що на зборах колабораціоністів велися дискусії на тему колабораціонізму в роки радянсько-німецької війни з негативними конотаціями на адресу корінного народу. Відбувається відкрита дискримінація кримських татар. На цей раз їх "вина" в тому, що вони не ходили на вибори президента Росії Володимира Путіна.
Тепер кримська влада шукають, кого призначити "крайніми" за повний провал "національної політики" в регіоні. Вираз спеціально взято в лапки, бо на включеному півострові під цим розуміють процес "приручення" кримських татар і українців. Починаючи з весни 2014 року, Кремль і регіональні влади домагалися від корінного народу злагоди у суспільстві з анексією. Президентські вибори в черговий раз підтвердили, що кримські татари в основній масі не згодні з російськими порядками.
Судячи з контексту, "крайніми" оголосили команду депутата Держдуми Руслана Бальбека, в яку входить Ейваз Умеров. Основну роботу по русифікації кримських татар проводили саме вони. Ще до президентських виборів Ейваз Умеров заявляв, що нібито більше 50% кримських татар готові прийти на виборчі дільниці. Прогноз не виправдався. Хоча в день голосування Руслан Бальбек повідомив журналістам, що явка серед корінного народу нібито перевищила 40%, з яких понад 91% підтримали Володимира Путіна.
Після виборів він не коментував результати. На "круглому столі" його не було. Після заходу в Мережі з'явився коментар Руслана Бальбека, але стосувався він іншого "важливою" проблеми: депутат Держдуми обурився, що російські діти в пісочниці розважаються з іграшками з символікою США.
Питання неявки на вибори - лише вершина айсберга. Містечкове начальство зводить рахунки з кримськими татарами в цілому. Якщо при Україну їм заважали закони і Конституція, то тепер ніяких перешкод немає. Григорій Іоффе застосував перевірену технологію: організували "круглий стіл", на який запросили чиновників з числа кримських татар і "експертів". Потім їх стравили один з одним. На цей раз в ролі фахівців з національних питань виступили Мальгін і Романько.
Минулого разу, коли Григорію Іоффе потрібно було втопити законопроект про кримськотатарською мовою, в ролі "експерта" виступив інший діяч - доцент медичного університету Віктор Харабуга. Він заявив, що в Криму "немає корінного народу". Отже, обов'язкове навчання кримськотатарській мові вводити немає сенсу.
Напередодні чергової річниці злочинної депортації 1944 року місцева влада вирішила нагадати корінному народу, що в "російському" Криму у них немає ніяких прав. Навіть тих, які прописані в російському законодавстві. тенденції тривожні. Ніхто не може гарантувати, що в наступний раз кримським татарам не буде оголошено: "Ви не ходили на вибори. Збирайте речі і забирайтеся ".
Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Приєднуйтесь також до групи ТСН. Блоги на facebook і слідкуйте за оновленнями розділу!.