Спочатку держава побоювалося листівок - а в результаті обескровило себе в боротьбі з ними і революційними газетами. Потім держава воювало з радіостанціями: боялося їх, глушило, лякало ними народ. В результаті люди зацікавилися "ворожими голосами": адже раз глушать, значить, там кажуть щось важливе. Союз вирішив відгородитися від критики заглушками, але не дарма радіостанції називалися "підривними". Саме вони в значній мірі підірвали міць СРСР, пише Володимир Войнович в колонці на "Snob. ru ".
Коли тільки заговорили про впровадження в Радянському Союзі персональних комп'ютерів, я написав статтю про "ЕВН" - "Електронного Ворога Народу". Я говорив, що якщо Союз не навчився працювати з радіоглушілкамі, то з комп'ютером не впорається тим більше. Державі завжди потрібна брехня. Комп'ютер же швидше згорить, ніж буде брехати, а значить, він несумісний з радянською владою. ь У якомусь сенсі причини, а отже, і методи цензури в ЗМІ і тоді, і зараз дуже схожі: держава не хоче дозволяти людям дізнаватися правдиву інформацію. В еміграції я співпрацював з "Радіо Свобода", моєю метою було розповідати радянським людям про їхнє власне життя. Якось я зустрів за кордоном одного колишнього військовослужбовця з Далекого Сходу. Він уже на Заході прочитав Солженіцина і зробив відкриття: виявляється, в країні було так багато в'язнів. Я йому кажу: "А ви, коли служили на Далекому Сході, хіба не бачили, що кругом табору?" Він задумався і відповів: "Але ж правда!" Така властивість тоталітарних систем: люди живуть в них і нічого не знають. Так само і німці не знали нічого про себе, свого життя і жахи нацизму. Тому, слухаючи західні радіостанції, люди прагнули дізнаватися не стільки про те, що відбувається за межами країни, скільки про самих себе.
Починаючи з 2000 року в нашій країні все сильніше розвивається авторитаризм. А в міру розвитку застарілих форм державного устрою ми повертаємося і до застарілих форм боротьби з небажаною інформацією. У авторитарної влади немає іншого способу ідеологічної захисту, крім як забороняти незручне. Це природа такого методу управління. Так і "народжуються" іноземні агенти, які розповсюджують небажану інформацію.
Таким чином, держава знову робить себе несумісним з новими технологіями. Можна сказати, що його авторитет підриває інтернет, але насправді його підриває боротьба з з інтернетом. Відчуття, що зараз російські політики перебувають в змові взагалі з усіма ворогами Росії. У мене навіть в "Москва 2042" написано, що всі працівники ЦРУ служать в КДБ і навпаки, і всі вони в якийсь момент самі не можуть розібратися, хто на кого працює.
Як писав Солженіцин, "насильству нічим прикритися, крім брехні, а брехні нічим себе підтримати, крім насильства". В нормальній державі конституція і обраний парламент допомагають йому рости і розвиватися. В авторитарній державі демократичні інститути тільки заважають нормальному розвитку. Оскільки в числі іншого займаються відвертими дурницями на кшталт прийняття закону про ЗМІ - іноземних агентів.
Згадайте: Радянський Союз зруйнували саме ті, хто труїв інакомислячих. Схоже, зараз все йде до того ж. Чому вони наступають на ті ж граблі? Адже всі спроби заборонити безглузді і будуть працювати дуже короткий час:
чим більше будуть забороняти, тим більше у людей буде розвиватися тяга до правди. У радянської влади не було порятунку від BBC, "Голосу Америки", "Радіо Свобода" і "Німецької хвилі". Від інтернету врятуватися не вийде тим більше.
Тому найкраще - змінити форму правління і тим самим перемогти. Тому що для нормальної держави то, що говорять західні голоси, не має ніякого значення.
Читайте більше публікацій на "Snob. ru "Приєднуйтесь також до групи ТСН. Блоги на facebook і слідкуйте за оновленнями розділу!.