Сьогодні я скажу те, чого ніколи раніше не говорив і що ніколи більше не повторю.

Якщо у ГШ не було резервів і можливості прорвати кільце оточення під Іловайськ, то була, лише єдина можливість витягнути з оточення наші батальйони - по якомусь "коридору". Природно, ніхто на тому боці (в даному випадку на стороні російського агресора) не дозволить виходити з оточення озброєних людей! Ціна того озброєння, насправді, дві копійки і його, в результаті, наші все одно втратили, але, озброєних людей - представників протиборчої сторони, повторюся, ніхто зі справжніх військових не пропустить! Ніколи! Тільки, якщо останні складуть зброю і піднімуть руки вгору! - І це справедливо тільки щодо професійних військових, а не найманих собак "Л / ДНР", які розстріляли мого тяжко пораненого побратима "Федора" в Карлівці!.

Ніякого "зеленого коридору" для проходження збройних колон українських військових не було! Не було і домовленостей про це з противником. "Зелений коридор" якщо і був, то, тільки для беззбройних і Деморалізованість українських військовослужбовців, яких, на перевірку, серед наших не знайшлося.

Наші пішли зі зброєю! Пішли на прорив! Але пішли колони і по "узгодженим" з ворогом маршруту! Пішли зі стрілецькою зброєю проти окопалися танків!.

Безкровним вихід з оточення міг бути тільки в двох випадках:.

При виході організованою колоною без зброї (що не факт в нашому випадку, бо не давало ніяких гарантій від того, кого "там немає") і при безпосередніх переговорах командирами сторін там, на місці, після підтвердження "добра" від ГШ.

За безпосередньої участі міжнародних організацій та міжнародних ж ЗМІ, які б фізично (з усіх боків) супроводжували б колони з вихідними з оточення військовими.

Іловайськ в серпні 2014 го - це фатальна послідовність тактичних і стратегічних помилок погано навченого українського війська від Начальника Генерального Штабу, до останнього солдата.

Дмитро Бабкін Командир взводу в танковому батальйоні бригади швидкого реагування Національної Гвардії України Оглядач.