У Росії шириться протестний рух - акції проти корумпованої влади, проти чергового президентського терміну Путіна, проти системи "Платон", проти московської реновації. І хоча всі ці протести складно об'єднати під одним знаменником, російська опозиція все ж не залишає надії, що "Росія вспрянет від сну".
У Криму, який зовсім недавно став "російським", ситуація зовсім інша: кримчани теж протестують, але виключно проти місцевої влади, а рішення всіх проблем вони чекають від російського президента Володимира Путіна - пише Євгенія Горюнова для "Крим. реалії ".
НЕВДОВОЛЕННЯ КРИМЧАН Паростки невдоволення кримчан російською владою почали з'являтися вже в 2015 році, коли ейфорія від "історичного возз'єднання" стала слабшати під впливом суворої російської дійсності. Замість бажаного російського порядку і стабільності, за яку стільки років голосували за Україну, вони отримали чиновницьке свавілля і узаконене рейдерство - внаслідок цього жителі півострова втрачають свою власність. Соціальна справедливість, про яку мріяли під звуки радянсько-російського гімну, торжествує виключно на стороні можновладців, доходи яких ростуть в геометричній прогресії. Простих смертних позбавляють робочих місць і місяцями не виплачують зарплати.
Одними з перших на акції протесту проти влади вийшли власники торгових павільйонів на кримських ринках, які стали демонтувати під різними приводами. Але врятувати робочі місця їм не вдалося - демонтаж ніхто не зупинив, а торговцям в якості відступного запропонували торгові місця на міських околицях.
Відчувши смак, російська влада пішли ще далі - вони вже претендують не тільки на торгові місця, а й на земельні ділянки кримчан, часто разом з нерухомістю. Наприклад, жителів Гурзуфа сусідній "Артек" позбавив пляжу, кладовища і житла, скориставшись його відомчим статусом. Вони протестували два роки, але безрезультатно - "найгуманніший" кримський суд встав на сторону керівництва "Артеку".
Тепер настала черга і севастопольців, у яких під приводом прийняття нового генплану збираються вилучити тисячі земельних ділянок у прибережній зоні. Всі доводи власників розбиваються об жорстку відповідь нових господарів про незаконний характер виділення земель українською владою. Обурені городяни виходять на мітинг і пікети, міська влада напередодні губернаторських виборів навіть йде на поступки, припиняючи прийняття генплану. Але хто завадить "т.в.о." губернатора Дмитру Овсянникову як єдиному реальному претенденту на крісло "міського голови" вирішити це питання в потрібному ключі вже після виборів?.
Проаналізувавши соціально-політичну ситуацію на півострові в 2016 році, експерти російського Комітету громадянських ініціатив назвали Крим і Севастополь регіонами з дуже високим рівнем напруженості. А в червні 2017 року, за оцінками російських експертів, в рейтингу конфліктності регіонів Крим і Севастополь зайняли, відповідно, п'яту і сьому позиції, пропустивши вперед Москву, Санкт-Петербург, Московську область і Дагестан.
При цьому головні причини зростання конфліктного потенціалу на півострові - це земельні питання. Безумовно, майнові питання можуть стати каталізатором народного гніву і вивести кримчан на вулиці міст. Однак унікальність кримського протесту на даному етапі в тому, що він спрямований не проти кремлівської влади, а лише проти місцевих чиновників, в яких кримчани бачать корінь всіх своїх бід.
ВІРА В "МЕСІЮ" Відмінна риса протестного руху у Криму - його виняткова спрямованість проти місцевої влади і очікування допомоги від Путіна.
Спочатку кримчани були впевнені, що у всіх їхніх проблемах винні місцеві чиновники - швидко перефарбувалися в кольори російського триколора бюрократи українських часів. У міру зростання числа російських варягів у владних кабінетах півострова, гнів кримчан почав поширюватися і на заїжджих чиновників, яких звинувачують в незнанні специфіки регіону, ігноруванні інтересів місцевого населення і користолюбстві. Особливо яскраво цей конфлікт проявляється в Севастополі, де число російських "колоністів" в керівництві міста перевищило 60%, а серед топ-менеджменту (губернатор і його заступники) досягло вже 100%.
Хто ж допоможе жителям Криму в цій ситуації? Хто врятує їх? Не важко здогадатись - той, хто вже одного разу врятував їх від "київської хунти". Той, чий сильної руки вони так жадали. Той, за кого багато з них готові віддати свій голос на виборах 2018 року. А тому практично жодна акція протесту на півострові не обходиться без плаката з написом "Путін, допоможи!".
Російського президента просили зберегти робочі місця і виплатити зарплати, зупинити переділ власності і варварську видобуток піску по всьому півострову, припинити забудову заповідників і вирубку червонокнижних дерев. Вони пишуть колективні скарги, записують відеозвернення і навіть написи з каменів викладають, щоб пролітаючи над Богом забутим півостровом, російський вождь побачив благання про допомогу. Але Путін залишається глухим до стогонів кримчан, які регулярно отримують відписки з президентської адміністрації про передачу скарги на розгляд місцевої влади. Коло замкнулося.
ПУТІН ЯК ОБЕРІГ Побоюючись зростання протестної активності кримчан, місцева влада під різними приводами все частіше відмовляють їм у проведенні мітингів і акцій протесту. За даними Кримської правозахисної місії, якщо в 2014 році було відмовлено в проведенні двох мітингів з критикою на адресу влади, то в 2016 році - таких відмов було вже десять.
Тому досить часто кримчани стали проводити "мітинги в підтримку політики Путіна", на яких висловлюють повну відданість російському президенту і таврують ганьбою місцева влада. Унікальна картинка виходить - на кшталт протестують, але лагідно, раболепствуя перед Путіним, який, власне, і очолює російську машину владного свавілля і корупції.
І невтямки бідним кримчанам, що місцеві "бояри" без санкції кремлівського "царя" і кроку не зроблять. А вже якщо їм віддали Кримську вотчину на розграбування, то робити вони можуть все, що завгодно і з "холопами", і з їх майном. І якщо в 2014 році "віджимати" власність Української держави і великого українського бізнесу, то зараз настала черга і простих смертних, у яких будуть відбирати найбільш сподобалися росіянам території. Головне завдання кримських сатрапів російського пана - не зачіпати інтереси федеральної влади на півострові і мзду вчасно в Москву відправляти.
Хоча, чесно кажучи, путінський оберіг спрацьовує далеко не завжди: підприємцям Євпаторії не вдалося за допомогою портретів вождя захистити свої намети - демонтували разом з Путіним. Деякі сімферопольські громадські працівники хотіли використовувати портрет російського президента для захисту міських лип від варварської вирубки під час реконструкції центру - аналогічна акція з фото Януковича-президента мала місце в 2011 році. Але навчені досвідом "старші товариші" відрадили молодих колег від таких дій, пам'ятаючи, що "необережне поводження" з ликом вождя за часів "ефективного менеджера" Сталіна призводило до реальних тюремних термінів.
Але навіть якщо не чіпати путінського лику, а просто вийти на вулицю Сімферополя з плакатом на підтримку Навального, то можна опинитися за гратами на 15 діб. Можна навіть російського опозиціонера не чіпати - просто вийти на пікет проти дерибану профспілкової власності і потрапити у відділення поліції, навіть не встигнувши розгорнути підготовлені плакати. Тому не варто очікувати від кримчан жорсткого протесту - вони на нього і раніше не були здатні, а в умовах свавілля силовиків і поготів.
"Врятовані" в 2014 році Путіним кримчани продовжують сподіватися на нього як на "месію" у вирішенні проблем півострова. Але одна справа - захопити чужу територію під слушним приводом "захисту місцевого населення" і зовсім інше - це захищати права кримчан. Очікувати законності і дотримання прав від лідера, який грубо зневажає норми міжнародного і внутрішнього права, - це нонсенс.
Але кримчани цього не розуміють, або не хочуть розуміти, побоюючись втратити останню надію.
Рано чи пізно віра в "доброго царя" помре, поховавши з собою надії кримчан на сите життя, стабільність і порядок. А разом з ними помре і любов до Росії. Але слідом за цим розчарування навряд чи стане стартовим майданчиком для формування реального протестного руху в Криму.
Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Приєднуйтесь також до групи ТСН. Блоги на facebook і слідкуйте за оновленнями розділу!.