Про яку капітуляцію може йти мова, якщо протягом останніх трьох місяців з РФ на окуповану частину Донбасу було збільшено розміщення забороненого важкого озброєння на 750%.
Після телефонної розмови Путіна з Трампом, візиту держсекретаря США Тіллерсона в Москву і зустрічі Сергія Лаврова з Дональдом Трампом у Вашингтоні я просто дивуюся, який пішов вал переможних висновків експертного середовища. Одні віщають про те, як у Путіна під ногами земля горить, інші твердять про те, як його загнали в кут, а треті і зовсім віщають про його капітуляції Трампу. Що ж, розберемося, що це було без ейфорії і захвату, пише в своєму ЖЖ блогер Злий одесит.
Перш за все, перед тим, як я хотів би пройтися по даним вояжам, нагадаю, що буквально вчора, 11 травня, тимчасово повірена у справах США в Організації з безпеки і співпраці в Європі Кейт Бернс, виступаючи перед Постійною радою ОБСЄ у Відні, повідомила, що протягом останніх трьох місяців з Російської Федерації на окуповану частину Донбасу було збільшено розміщення забороненого важкого озброєння на 750%. А тепер щодо ситуації зі «зустрічами».
Я не знаю, в якому наркотичному угарі і кому привиділася капітуляція, але, як на мене, сигнали про те, що Москва продовжує йти на загострення, більш ніж очевидні. Перш за все, це скандал з публікацією фотографій зустрічі Лаврова і Трампа, які в російських ЗМІ були піднесені виключно з позитивним забарвленням. Тобто, російській пропаганді поставлена ??задача демонструвати, хоч і непросту, але дружбу з Трампом. При цьому даний скандал тут же супроводила брехня МЗС РФ про те, що від американської сторони не надходило прохань не публікувати фото зустрічі. Погодьтеся, не комільфо ... Далі - небезпечне зближення Су-27 ВКС РФ з американським розвідувальним літаком P-8A Poseidon на відстань до 6 метрів в міжнародному повітряному просторі над Чорним морем. Фактично, напередодні візиту Лаврова. Зниження градуса напруженості, хочете сказати?.
Трамп не диктує умови Путіну і ні про яку капітуляцію мова не йде.
Росія вибудовує видимість активної міжнародної діяльності та створює образи уявних успіхів на геополітичній арені, щоб підтримувати всередині свого маленького світу видимість відсутності ізоляції. Трамп же проводить політику діалогу, не забуваючи відправляти все більше військ до Східної Європи і до КНДР. Він прекрасно розуміє гру Кремля, або, вірніше було б сказати, його оточення прекрасно розуміє цю гру, і розглядають лише один варіант вирішення злободенних питань.
Капітуляція говорите? Рутина і 750% ....