Уповноважена з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей Ольга Решетилова відзвітувала за перші 20 днів перебування на посаді. Про свої перші враження, завдання та справи вона написала на своїй сторінці у Фейсбуці.
[see_also ids\u003d"
«За 20 днів на посаді уповноваженого Президента України з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей до мене надійшло 3876 звернень. Вони надходять у різний спосіб: на опубліковані телефонний номер та пошту, повідомленнями в особисті месенджери, офіційними листами на Офіс Президента, через Міністерство оборони, під час зустрічей чи відвідування госпіталів», - написала Решетилова, зазначивши, що 302 звернення не стосуються захисту прав військовослужбовців..
Рекордсменами за кількістю стали звернення щодо ненаправлення на ВВК та лікування та проблема переміщення між підрозділами, зазначила уповноважена.
«Щодо першого. Забігаючи наперед, скажу, що так, я знаю, що деякі військовослужбовці зловживають можливістю проходження ВВК, що командири в умовах катастрофічного дефіциту особового складу не можуть собі дозволити відправляти на лікування за найменшої скарги.
Але. Серед звернень, які отримала я, - ненапрямок на лікування після поранень, на термінові та планові операції, наслідки важких контузій, панічні атаки та гострі посттравматичні розлади тощо. Нескладно зрозуміти, що в такому стані ефективність виконання бойових завдань низька, а рівень смертності серед військовослужбовців через захворювання зростатиме.. Крім того, у разі нелікованого психічного розладу військовослужбовець може становити небезпеку або для самого себе, або для побратимів..
Однак із звернень видно, що не виконувати рекомендації медиків навіть власного підрозділу – дуже часто є позицією командира. Ніякого індивідуального підходу та розгляду. Військовослужбовці місяцями страждають від хвороб і врешті-решт дуже часто просто йдуть до СОЧ, щоб отримати медичну допомогу», - наголосила Решетилова..
«Переміщення. Думаю, тут ви й самі все знаєте, – продовжила омбудсмен, – У листопаді військовослужбовцям було обіцяно швидке та зрозуміле переміщення через Армію+. Але дуже часто командири не виконують наказу про переведення або спеціально переводять військовослужбовців всупереч їхній волі на інші посади, що ускладнює виконання наказу.. Учора мені один офіцер прямо текстом сказав: «Ми не дозволимо красти у нас людей». Але військовослужбовці – не товар. Вони йдуть служити туди, де відчувають повагу до себе. Тому укомплектованість підрозділу – це найперший показник лідерських якостей командира..
До речі, про якості командира. Яскравий приклад з одного звернення. У військовослужбовця на фронті загинули брат та батько. Він має повне право звільнитися з армії. Але він не хоче звільнятися, єдине, про що він просить, - перевести його в тилову частину, щоб було спокійніше мамі. Командир не погоджує, тягне час. Зрештою затверджує план переміщення його до піхотного підрозділу. Як охарактеризувати такого командира?
Кожен питання команда омбудсмена намагається вирішити в індивідуальному режимі. Але, зазначає Решетилова, потрібні системні рішення, які б унеможливили появу багатьох порушень..
Дуже важливою та важкою є проблема СОЧ. Її уповноважена називає комплексною і такою, яка певною мірою є наслідком незабезпечення прав військовослужбовців, постійної ситуації невизначеності для особового складу, виснаження, а в окремих випадках - страху смерті, що цілком природно для живої людини.
«Моя послідовна позиція, - пише Решетилова, - коли йдеться про такі емоційні стани, жодного страху кримінальної відповідальності їх не пересилить. І вирішення цієї проблеми треба шукати в іншій площині, де йдеться про мотивацію, довіру до командира і страх його підвести, братерство і моральну відповідальність за зраду побратимів. Я вже бачу, як частина військових, прочитавши ці слова, скептично посміхнулась.. Тому що, на жаль, для більшості підрозділів нашого війська слова «довіра» та «братство» звучать як пафосне ніщо. Але є й інші приклади, які доводять, що там, де командири, головні сержанти – справжні лідери, де працює психологічна підтримка та ГВП, проблема СОЧ практично вирішена».
Але, на жаль, навіть коли люди вирішили скористатися законом про повернення, це їм не вдається. Є звернення від військовослужбовців, які вже понад чотири місяці, повернувшись після СОЧ, перебувають у підрозділах, але досі не відновлені на службі, досі не мають грошового забезпечення та фактично перебувають у рабському становищі у своїх частинах. Справа в тому, що Державне бюро розслідувань затягує з розглядом клопотань військовослужбовців про повернення на військову службу, отриманням необхідних документів, оформленням та подальшою передачею до суду клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності.
Але навіть після винесення судом ухвали про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності, військовослужбовцям військову службу не відновлюють, оскільки відсутній механізм такого поновлення. Для вирішення цієї проблеми необхідні зміни до Положення про проходження військової служби. Наскільки мені відомо, вони вже розробляються у Збройних Силах. Щодо змін у положеннях інших військових формувань - поки питання відкрите, з'ясовуватимемо"
Розповіла Решетилова і про проблеми зі зверненнями щодо військовополонених та зниклих безвісти - це третя за кількістю категорій звернень..
Оскільки в державі існує ціла «інфраструктура» щодо роботи з сім'ями зниклих безвісти – Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, Ірина Верещук координує цю роботу від Офісу Президента, Уповноважений ВР з прав людини, Уповноважений з питань зниклих безвісти, Цивільно-військове співробітництво. Але є питання, на які рідним ніхто не відповідає, тож звертаються до омбудсмена з прав військовослужбовців.. Найчастіше – це питання комунікації з військовими частинами.
Найстрашнішими та найскладнішими зі звернень омбудсмен назвала звернення про тортури, побиття та жорстоке поводження. За 20 днів їх надійшло шість. Начебто мало, але вони є, і далеко не всі звертаються.
«По одному з них, де заявники надали відео, ми оперативно встановили особу людини, яка перед строєм катувала електрошокером військовослужбовця.. Ним виявився командир батальйону. З'ясувалося, що знущання та побиття, дуже часто взагалі без причини, – систематична практика в цьому батальйоні. За моєю заявою, ГБР відкрило кримінальне провадження, триває також службове розслідування, командир усунений від виконання посадових обов'язків», - повідомила Решетилова..
«Але в мене залишаються питання, – написала уповноважена. - Про ситуацію в цьому батальйоні орієнтовно з вересня знали усі. Побиті військовослужбовці писали скарги до ВСП та на вище командування, ситуацію фіксувала контррозвідка. Але ніхто не вжив жодних заходів. І це заслуговує на окрему перевірку, результатом якої має бути сигнал усім відповідним службам та органам - за бездіяльність теж доведеться відповідати»..
І додала, відповідаючи на можливі коментарі:.
«Передбачивши коментарі, що, мовляв, це, мабуть, " У вищезгаданому випадку з командиром батальйону – так, спочатку з його боку це було публічне покарання «аватара». Потім він почав катувати інших «порушників». А потім, відчувши безкарність та необмежену владу, він почав застосовувати насильство «під настрій» до будь-якого з військовослужбовців.. І це дуже показова історія. Сьогодні ви виправдовуєте насильство до когось, а потім це насильство може повернутися до вас.. Не чиніть так. Яка б ситуація не була, завжди чиніть згідно із законом, не терпіть насильства. Це не лише про правове поле, в якому зобов'язані діяти Сили оборони, це про гідність та повагу до себе кожного військовослужбовця..
При цьому я розумію глибину проблеми алкоголізму та вживання наркотиків в армії».
Усього двадцять днів роботи, які виявили величезний пласт проблем, що стоять перед українською армією, так би мовити, усередині. Чим менше їх залишиться, тим сильнішими будуть ЗСУ. Але це завдання не тільки (і не стільки) омбудсмена, а й усієї армії.
[see_also ids\u003d"
Нагадаємо, поки не було посади військового омбудсмена, зверталися до уповноваженого Верховної Ради Дмитра Лубінця..
Протягом минулого року на гарячу лінію уповноваженого Верховної Ради з прав людини надійшло 109417 телефонних дзвінків, повідомив омбудсмен Дмитро Лубинець.. За його словами, серед основних питань найбільше стосувалися прав військових. Зокрема, Лубинець зазначив, що основними питаннями, з якими зверталися громадяни, були:.
права військових - 16 973; процесуальні права та права у місцях несвободи - 8 111; соціальний захист та пенсійне забезпечення - 3 108; інформаційні права - 2 657; права споживачів - 2 582. «Загалом заявники у зверненнях порушили 66 339 питань», - додав Лубинець..