Війна з її космічними витратами не скасовує травмування на робочих місцях, особливо якщо ці роботи пов'язані з війною або її наслідками.. У що ж обходяться державному бюджету, а отже, всім нам, нинішні виробничі травми та профзахворювання.? Лише наприкінці минулого року (останні дані) Фонд соціального страхування погасив заборгованість із виплати допомоги з тимчасової втрати працездатності на суму понад 631 млн. грн.; з тимчасової непрацездатності, пов'язаної з виробництвом, — 6,3 млн. грн.; на поховання - 2,1 млн грн.

І це незважаючи на те, що зараз частково непрофінансованими залишилися окремі страхувальники у п'яти областях, де через війну є проблеми з виплатами.

Потерпілим на виробництві та членам їхніх сімей у січні профінансували понад 900 млн грн щомісячних страхових виплат. Крім того, з 1 березня 2023 року страхові виплати потерпілим від нещасного випадку на виробництві та особам, які мають право на щомісячні страхові виплати у разі смерті потерпілого, проіндексовані на 19,7%..

Масштаби збитків.

Минулого року до робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування надійшло та було зареєстровано 16 тисяч повідомлень про нещасні випадки або гострі професійні захворювання (отруєння). І хоча це на 47% менше, порівняно з 2021 роком, але враховуючи, наскільки скоротилася економічна діяльність, радіти причин немає.

Щоправда, якщо рахувати лише тих, на кого фонд склав акти, пов'язані з виробництвом, то статистика значно скромніша: 4877 (з них 437 — смертельно) потерпілих від нещасних випадків чи гострих професійних захворювань на виробництві. Порівняно з 2021 роком, кількість таких випадків зменшилась у 2,5 раза, а смертельно травмованих осіб – на 18,6%..

Страждають майже однаково і чоловіки 2490 (51,1%), і жінки 2387 (48,9%). За віковими категоріями найвищий рівень виробничого травматизму спостерігався серед працівників віком від 50 до 59 років (26,3% від загальної кількості травмованих по Україні).. Причому в стані алкогольного сп'яніння перебувало не так вже й багато: 92 особи (1,9% від загальної кількості травмованих), проте 43 особи отримали травми зі смертельними наслідками.

Найбільше страхових нещасних випадків сталося у Києві (12,1%), Дніпропетровській (10,9), Львівській (6,8), Одеській (5,9), Донецькій (5,8), Черкаській (5,3),. Саме на ці регіони припадає 56,7% загальної кількості травмованих в Україні..

До основних травмонебезпечних галузей економіки та видів робіт належать: охорона здоров'я - 52,7% (2020 травмованих, в т.ч.. 31 - смертельно); видобувна промисловість та розробки кар'єрів - відповідно, 12,1% (465 осіб, в т. 19 - смертельно). Разом із транспортом, складським господарством, поштою та кур'єрською діяльністю кількість постраждалих у цих галузях становить 74,3% від загальної кількості травмованих..

А серед підприємств з найвищим рівнем виробничого травматизму — ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (132 страхові нещасні випадки), комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна інфекційна лікарня» в Одесі (68), комунальне некомерційне підприємство «Кіровоградська обласна клінічна.

Отже, мабуть, закономірно, що минулого року найбільше травмувалися медичні сестри (532 випадки), лікарі загальної практики — сімейні лікарі (194), молодші медичні сестри з догляду за хворими (143) та фельдшери медицини невідкладних станів (121). Щоправда, чимало водіїв автотранспортних засобів (205 випадків).

Але тут дивує інше: серед причин страхових нещасних випадків переважають організаційні – 45,5%.. За техногенними, природними, екологічними та соціальними причинами сталося 37% нещасних випадків, з психофізіологічних — 13,1%, а технічним — 4,4%.

Але загальні цифри все одно мало що говорять про стан справ на цих теренах. Все стає зрозумілішим з досліджень робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування. Враховуючи те, що Україна перебуває у стані війни, за період з 24. 02. 2022 по 1. 01. 2023 року зареєстровано 392 повідомлення про нещасні випадки на виробництві, що сталися під час виконання трудових обов'язків та пов'язані з веденням бойових дій. Постраждали 772 працівники, 221 з них загинули.

Значна кількість таких постраждалих зареєстрована в Києві — 161 особа (в т.ч.. 42 – зі смертельним наслідком), Дніпропетровської області – 99 (32), Харківської області – 78 (16), Миколаївської області – 76 (28), Донецької області – 70 (12) та Запорізької області – 61 особа (13) відповідно.

Ще одне лихо - COVID-19. Минулого року надійшло та зареєстровано 12 387 таких повідомлень, що становить 77,4% від їх загальної кількості по Україні.. Щоправда, порівняно з 2021 роком, це вдвічі менше. Однак потерпілих від випадків ГПЗ COVID-19 (коли було складено акт за формою Н-1/П), пов'язаних з виробництвом, — лише 37,1% від загальної кількості (порівняно з 2021 роком, менше у 4,8 раза).

Найбільше таких випадків зареєстровано у Києві (11,2%), Черкаській (10,3), Одеській (8,8), Волинській (7,5), Львівській (7,4), Київській (5,9) та Кіровоградській. Кількість випадків гострого професійного захворювання з діагнозом COVID-19 у цих областях становить 56,8% від загальної кількості травмованих по Україні..

Профзахворювання.

Нікуди не ділилися і професійні захворювання: за 2022 рік до робочих органів виконавчої дирекції фонду надійшло та зареєстровано 2482 повідомлення про хронічні професійні захворювання (отруєння), що майже на 15% менше, ніж у 2021-му.

Щодо найбільшої кількості професійних захворювань, то тут попереду видобувна промисловість та розробка кар'єрів (86,7% від загальної кількості професійних захворювань по Україні). На першому місці вже згадуване ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (733 особи). Загалом на Дніпропетровську область припадає 39,2% осіб, які отримали профзахворювання.. Разом із шахтарями Львівської (21,5%) та Донецької областей (18,5) це становить 79,2% від загальної кількості постраждалих від профзахворювань..

Насамперед причинами такого стану справ стали недосконалість технологічного процесу (30,7%), невикористання засобів індивідуального захисту (13) та недосконалість механізмів та робочого інструменту (10,5%). У структурі професійних захворювань на першому місці хвороби органів дихання (41,6%), на другому – захворювання опорно-рухового апарату (радикулопатія, остеохондроз, артрит, артроз) – 28%, на третьому – хвороби слуху (24,4%)..

Адміністративні стягнення.

Щоб змінити ситуацію на територіях виробничого травматизму, лише роботи страхових експертів, які розслідують нещасні випадки, аварії та професійні захворювання, мало. Звичайно, вони проводять профілактичні заходи, спрямовані на зниження травматизму, та здійснюють перевірки створення здорових та безпечних умов роботи на підприємствах.

Минулого року провели 1983 такі перевірки, зафіксували 14 753 порушення законодавства про охорону праці та внесли подання роботодавцям. І хоча майже всі порушники отримали відповіді про усунення зловживань, це не втішає. Адже повернути здоров'я, а часто життя потерпілого неможливо.

Адміністративні стягнення, які зазвичай накладають на несумлінних роботодавців, їх не дуже лякають.

Минулого року лише за несвоєчасне повідомлення про нещасні випадки на провадженні було складено 213 протоколів про адміністративні правопорушення, розглянуто близько восьми десятків скарг та заяв застрахованих осіб..

Про те, що ситуація не дуже змінюється на краще, свідчить статистика за І квартал 2023 року Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, куди надійшло 133 повідомлення про нещасні випадки, внаслідок яких постраждали 148 осіб, у тому числі 40 осіб - зі смертельними наслідками.