Найбільшою довірою в Україні продовжують користуватися ЗСУ. Зокрема, за останній рік рівень довіри українців до Збройних сил зріс із 72% до 96%. Про це свідчать результати опитування КМІС.

Баланс довіри-недовіри до ЗСУ (тобто різниця між часткою довіряючих та часткою не довіряючих) становить +96% (у грудні 2021 року цей показник становив +60%).

Далі йде довіра до президента України та до волонтерів. Зокрема, у грудні 2021 року 27% респондентів довіряли президенту (і баланс був негативним -23%, тобто більше не довіряють).. Проте протягом року цей показник зріс до 84%, а баланс становить +80%. До волонтерів довіра українців зросла з 68% до 84%, а баланс покращився з +57% до +81%..

Також соціологи звернули увагу на значне покращення довіри та до двох інших силових структур: довіра до СБУ зросла з 29% до 63% (баланс зріс з -7% до +54%), а до Нацполіції – з 30% до 58% (баланс.

Крім того, значно покращилося сприйняття уряду та Верховної Ради.. Довіра опитаних до уряду зросла з 14% до 52% (баланс зріс із -46% до +33%). У разі парламенту, незважаючи на те, що загалом показники довіри не високі, соціологи повідомлять про значне зростання рівня довіри: з 11% до 35%, а баланс зріс із -56% до +2%.

Цього року соціологи до переліку структур додали ще два, які більшою мірою асоціюються із забезпеченням верховенства права у країні – це прокурори та суди.

Згідно з опитуванням, це єдині українські структури, які мають негативний баланс довіри-недовіри та до яких українці ставляться найбільш критично..

Зокрема, судам довіряють 25% опитаних, не довіряють – 34% (інші не мають певного відношення) (баланс становить –9%). А прокурорам довіряють 21% респондентів, не довіряють – 32% (баланс –11%).

У 2021 році у списку опитування не було аналогічних інституцій, тому соціологи не можуть прямо говорити про динаміку. Втім, у 2018 році в іншому опитуванні КМІС 12% респондентів заявили про довіру до судової системи, а 78. 5% – не довіряли. На думку соціологів, швидше за все, порівняно з 2021 роком також відбулося покращення щодо судів та прокурорів, хоча в українців все одно зберігається значний скепсис.

Згідно з результатами опитування, довіра до українських ЗМІ за останній рік зросла з 32% до 57% (баланс зріс із -7% до +43%).

Довіра респондентів до російських ЗМІ і раніше була відсутня, але зараз ця відсутність стала ще чіткішою: з 3% до 1% зменшилася кількість довіряючих, а баланс знизився з -76% до -92%.

Також спостерігається деяке погіршення ставлення до церкви. Зокрема, частка церкви, що довіряють, знизилася з 51% до 44%, а баланс знизився з +27% до +22%..

За результатами опитування, українці стали більше довіряти звичайним людям у своєму населеному пункті – з 63% до 71% зріс показник довіри, а баланс покращився з 52% до 62%..

Соціологи цього року також запитали респондентів про ставлення до переселенців: лише 52% опитаних довіряють їм і лише 10% не довіряють (інші мають невизначене/байдуже ставлення). Баланс складає 41%.

Динаміка довіри соціальним інститутам, % довіряють.

Динаміка довіри соціальним інститутам, % баланс довіряють-не довіряють.

На думку соціологів, зростання довіри українців до політичного керівництва та силових структур в умовах війни є ще одним свідченням згуртування у критичних обставинах, оскільки громадська згуртованість є одним із ключових факторів успішного опору ворогові..

«Важливо, що українці більше довіряють не лише ЗСУ, а й СБУ та Національній поліції, які виконують дуже важливі функції. Важливим є не лише покращення ставлення до президента, а й покращення сприйняття уряду та парламенту, оскільки ці інституції відіграють важливу роль у процесах організації життя країни в умовах війни, а також несуть відповідальність за реформування країни за європейськими зразками», - заявили в КМІС, при цьому.

«Також це питання і до українських законодавців та чиновників розуміти, що після перемоги запит на верховенство права та справедливість лише актуалізується, тому треба діяти «на випередження» і зараз вирішувати проблеми», - зазначають соціологи..

[see_also ids\u003d"

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус» протягом 4-27 грудня 2022 року методом телефонних інтерв'ю з використанням комп'ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Опитування проводилося з дорослими (віком 18 років і старшим) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, в межах, контрольованих українською владою до 24 лютого 2022 року. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою до 24 лютого 2022 року, зокрема, АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей. Також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з ймовірністю 0,95 та з урахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%,.

Соціологи також зазначають, що в умовах війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення.. При цьому вони вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення..