Прусський військовий теоретик Карл фон Клаузевіц вважав очевидним, що оборона – це найсильніша форма ведення війни.. Хоча б тому, що успішна атака потребує чисельної переваги. Саме тому слабкіша сторона була зобов'язана оборонятися.
Держава, посівши оборонні позиції, не дозволить ворогові досягти своїх цілей, втім, і власних цілей вона так теж не досягне. Тому доводиться використовувати час, виграний в обороні, для створення більш сприятливого балансу сил. І лише після цього можна йти у наступ самому, – пише у статті для Financial Times почесний професор військових досліджень Королівського коледжу Лондона Лоуренс Фрідман.
"
29 серпня український уряд оголосив, що наступ на півдні України розпочався. І з того часу Київ майже нічого не повідомляє про прогрес цього процесу. Неминуче це призвело до спекуляцій. Почали з'являтися повідомлення про значні прориви, але також і про запеклий російський опір і контратаки. Російська пропаганда майже відразу почала говорити про катастрофічний провал українського наступу. Вона стверджувала, що армія України зазнала тяжких втрат. Більш надійні російські джерела були помірними. Вони визнавали, що Україна веде атаку за допомогою свіжіших військ та з кращим обладнанням, ніж було раніше, завдаючи значних збитків російським силам.. Такі оцінки збігалися із твердженнями українських джерел про помірний, але важливий прогрес, під час якого деякі російські сили відступили, а інші – зазнали тяжких втрат, хоча й змогли сповільнити український наступ..
Український уряд також застеріг, що не варто очікувати дуже великих результатів за дуже короткий час. Територія досить велика. Лінія фронту на півдні має довжину 350 кілометрів: від Запоріжжя, де Росія досі грає в небезпечну гру з АЕС, до окупованого Херсона, який став досить великим призом. Також Україна створила сприятливіший баланс сил, досягнувши на півдні паритету. Хоча традиційно вважається, що для наступу потрібна чисельна перевага. І Києву потрібно було створити нездоланну силу, щоб пробитися через російські позиції..
[see_also ids\u003d"
Москва вдається до відчайдушних заходів, щоб знайти більше солдатів для фронту. А більшість її техніки стара і ненадійна. Втім, Росії вистачає вогневої сили, у тому числі літаків та артилерії.. Перевага України в тому, що у неї все більше сучасної та потужної техніки. Хоча в багатьох областях кількість коштів все ще на межі. Російські сили довели, що наступальні операції в таких умовах проводити важко. Вони були найефективнішими у перші дні війни, коли Росія мала перевагу несподіванки. Але потім вони або відступили, зокрема з півночі України, тому що були перевантажені, або досягли поступового, повзучого прогресу в окремих районах на Донбасі, де армії Москви довелося дуже дорого заплатити за кілька успіхів.. Дві ключові цілі – міста Маріуполь та Сєвєродонецьк – були захоплені після тижнів важких боїв із запеклими захисниками України..
Армія України в жодному разі не повторюватиме російську тактику, засновану на постійних, інтенсивних артилерійських обстрілах з метою виснажити сили оборони, а заодно знищити міста, які вони захищають.. З погляду традиційного наступу, заснованого на концентрованій масі військ з метою прориву більш вразливих частин ворожої оборони, перспектива української операції – це у кращому разі повільний, але впевнений прогрес, навіть незважаючи на наближення зимових місяців.. Але йдеться про не дуже традиційний наступ.
Те, що відбувається, краще пояснити як частина довгої кампанії, що складається з ряду елементів. Розмови про звільнення Херсона як наступного етапу війни розпочалися наприкінці травня.. І президент Володимир Зеленський наказав звільнити південь у липні після кількох обмежених атак на російські позиції.. Єдина причина, чому українська наступальна операція застала росіян зненацька, - це той факт, що на неї чекали занадто довго.. Насправді ж кампанія вже на той час почалася. З кінця червня війська України атакували склади боєприпасів, командні пункти та системи ППО ворога.. Останнім часом вони відрізали шляхи відступу та знищували маршрути постачання, атакуючи мости через Дніпро, зокрема, Антоновський у самому Херсоні..
[see_also ids\u003d"
Атаки за цілями за лінією фронту також посилилися. Партизани почали активно знищувати колаборантів. А деякі найбільш видовищні удари були завдані військовими базами в Криму.. Мета цієї кампанії – не лише повернути контроль над територією, а й позбавити Росію бажання продовжувати свою безплідну та дорогу війну.. Якщо все спрацює, Москву вдасться переконати, що її позиція нежиттєздатна. Все залежатиме від загального впливу і без того підірваної логістики, обмеження можливостей для маневрування та деморалізації через високі втрати, а також стурбованість тим, що окремі підрозділи залишаться без можливості відступити.
Оскільки спроби пацифікувати окуповані території постійно зазнають невдачі.
Кремль сподіватиметься, що заблокувавши серйозний наступ і завдавши високих втрат українським силам, він спровокує почуття безсилля у Києва і підірве готовність Заходу підтримувати його на тлі економічних наслідків війни.. У цій битві волі, проте, залишається одна велика різниця: якщо українці воюють за виживання своєї країни, росіяни намагаються втримати ворожу територію.. Але росіяни мають можливість відмовитися від війни і піти додому.