Війна в Україні ще далека від завершення. Але українська перемога над армією Росії у битві за Київ була епічною і прославиться на віки. Її згадуватимуть поруч із розгромом Іспанської Армади у 1588 році, битвою при Йорктауні у 1781-му, битвою при Ізандалвані у 1879-му, Цусімською битвою 1905-го та битвою при Дьєнб'єнфі у 1954 році.. Простіше кажучи, на рівні з кожною сутичкою, в якій менша сила перемагала більш могутнього супротивника.

Як Україні вдалося вигнати армію Росії з передмістя Києва, хоча до початку російського вторгнення була поширена думка, що українська столиця буде захоплена за кілька днів?

Про це на сторінках Washington Post пише американський військовий історик та журналіст Макс Бут. Він вказує на те, що велику увагу привернули всі зразки передового озброєння, які Захід передав українській армії.. Зокрема, протитанкові системи Javelin та ракети Stinger. Але в Росії також є нове озброєння. Реальна українська перевага криється у військовій культурі, яка, звичайно ж, відображає культуру суспільства загалом.

Усі численні недоліки армії Росії були жорстко виставлені на показ під час цього не спровокованого вторгнення в Україну. Серед них корумпованість, жорстокість, низька мораль, погане планування, провальна логістика, погана розвідка та відсутність координації між підрозділами. Командування надто централізоване. А молодші офіцери та сержанти не виявляють жодної ініціативи. Це не якісь нові труднощі. І Москва навряд чи зможе їх вирішити найближчим часом. У статті The Economist за 1854 пояснюються причини ранніх поразок Росії в Кримській війні, яка теж, до речі, пройшла на території України. Але якщо її прочитати зараз, може здатися, що вона описує сучасні невдачі російської армії.

[see_also ids\u003d"

Дві вразливості армії Росії, на які The Economist вказав ще 168 років тому, особливо відрізняються.. Перша: «Російська армія часто існує лише на папері. Полковники та офіцери комісаріату безпосередньо зацікавлені в тому, щоб у книгах були цифри якнайбільше, а на полі битви – якнайменше. Оскільки вони кладуть собі в кишеню зарплати та паяння різниці між цими цифрами». Друга: " А все тому, що зазвичай російський рядовий був хлопцем, якого «відірвали від сім'ї та рідної землі, муштрують батогами, офіцери його запустили, його годують чорним хлібом, якщо годують взагалі, він завжди без усяких зручностей і дуже часто взагалі без чобіт». The Economist пов'язував ці патології з «неадекватністю деспотичної влади». Видання помічало, що «шахрайство, хабарництво та спекуляції пронизують офіцерський склад», а повага до правди «не входить у російський характер».

Як то кажуть, що посієш, то й пожнеш. Сучасний читач може відкинути ці рядки, вирішивши, що національний характер Росії залишається незмінним протягом століть. Але залишок старого аналізу The Economist теж релевантний досі. Це зрозуміло тим, що Росія майже всю свою історію була під владою жорстокої та корумпованої диктатури.. І зараз це не змінилося.

Недоліки державного управління можуть пояснити погані російські успіхи у кожному конфлікті. Росія програла у Кримській війні (1953-1856 роки), а також у Російсько-японській війні (1904-1905), Першій Світовій війні (1914-1918), війні в Афганістані (1979-1989), а також у Першій Чеченській війні (. Головні російські перемоги – у Наполеонівських війнах та у Другій світовій війні – були здобуті, тільки якщо ворог був досить дурний, щоб розпорошити свої сили на російській території, або за підтримки союзників із Заходу.

[see_also ids\u003d"

Армія України довгі роки страждала від тих самих проблем, що й російська. Але після 2014 року ЗСУ та держава реформувалися за західним, демократичним зразком.

Politico зазначає, що західна підготовка українських військових, а також їхній власний бойовий досвід, отриманий на Донбасі за останні 8 років, призвів до відмови від старої радянської вертикалі командування, що паралізує армію Росії.. Натомість з'явилося «нове покоління командирів невеликих бойових груп та офіцерів, здатних мислити та діяти незалежно».

Росія, швидше за все, зможе зібрати сили для нового наступу на Донбасі, хоча це займе час. Але вона зможе змінити свою програшну військову культуру. Тому, на думку Бута, Україна переможе у війні, якщо Захід забезпечить її потрібним озброєнням та патронами.