Селище Димер на Київщині було окуповане ворогом 35 днів. Окупанти грабували та залякували місцеве населення, брали в полон людей. А своїх 200 спалювали чи закопували на місці у братській могилі. Жителька Димера, психолог та лікар Оля Симонова розповіла редактору відділу ZN. UA соціум Алле Котляр про життя в окупованому містечку.
«Якщо раніше вони шманали вдома навколо точки, в якій стояли, то останні три дні – всі вулиці по Димеру. Вивозили усі. Заїжджали на БТРах. Виїжджали, як цигани на бричці. З БТРа стирчали подушки, люстри, замотані килими, а зверху сиділи вони.. Вони заходили на подвір'я, наставляли на людей автомат. Казали: «Біжіть». Люди бігли. І вони робили те, що хотіли», – розповідає Оля Симонова.
Вона згадує, що у вчителя фізкультури був маленький магазинчик. До нього прийшли і сказали: " Він відкрив. Вони набрали тушонки, що довго тримається, розвернулися і пішли.
У Катюжанському училищі була страусова ферма. Там, як розповідає психолог, окупанти страусів поїли.
«З гімназії на рядно виносили ноутбуки, проектори. Все, що можна було винести. З Катюжанської школи винесли буквально все. З нової їдальні всі столи, варильні панелі… Віджимали машини у людей. Найстрашніше було з АТОвцями та тими, хто мав відношення до поліції, до органів. До них входили насамперед. Спочатку начебто шукали зброю. Потім дуже сильно били. У нас тут є завод «Вікналенд», у ньому підвал, де вони тримали полонених. Дня за чотири, як вони звідси пішли, наші з Байрактару розбили «Вікналенд». Там був їхній склад боєприпасів. Дуже сильно горів. Вони тікали звідти, як щури з тонучого корабля», – зазначила мешканка Димера.
Оля Симонова розповіла, що її сусід працював охоронцем і знав про полонених у підвалі. Під кулями він поліз туди, збив замок і випустив 22 особи.
«Один із цих хлопців добіг до нас. Інженер з греблі у Козаровичах. Вони його тримали, бо хотіли дізнатися, як відкачати воду з Ірпеня та зробити переправу. Жоден понтон через річку, що розлилася, не кинеш», – зазначила Оля Симонова.
Вона розповіла, що за час окупації Димер зникло чимало наших людей. Вони йшли з дому та не поверталися.
А 31 березня, коли окупанти виходили із Козаровичів, вони самі підпалили склад.. Оля Симонова згадує, що дуже смерділо, і місцеві жителі розуміли, що там окупанти палили своїх, не вивозили. У них було дуже багато поранених та трупів. Знайомий психолога розповідав, що коли брезент у ЗІЛах, що їхали, закидався, він бачив навалені трупи. Стекала кров.
У Катюжанці, як розповіла психолог, окупанти своїх ховали. Достеменно відомо, що біля училища і за клубом. Найцікавіше, що під час Другої світової війни там була братська могила німецьких солдатів. І вони закопували своїх на тому самому місці.
«Одного разу один із них прийшов помитися до лікарні. Молодий, років 18-19. 40 хвилин плакав у душі. А потім вийшов і поставив автомат. Сказав: Це питання часу, коли мене уб'ють. Або тут. Або, коли я повертатимуся додому, мене вб'ють там». За дезертирство їм давали 14 років. Але це комусь пощастить. У нас була жінка, яка з двома дітьми вийшла з Орані (це біля села Дитяток). Не знаю, як вони вийшли. Розповідала, що у них стояли кадировці, і їхнє завдання було розстрілювати дезертирів-росіян.. Вони знали про це. Що їх просто вбиватимуть. Він так плакав. Говорив: «Я їхав на навчання»… – розповідає Оля Симонова.
Усю історію Олі Симонової читайте у статті «Дімер. 35 днів в окупації».
[see_also ids\u003d"
1 квітня стало відомо, що Збройні Сили України за добу звільнили 15 населених пунктів у Київській області. Серед них і був Димер, разом із Бучею, Ірпенем, Гостомелем, Козарічами та іншими. Тоді стільки ж населених пунктів звільнили і на Чернігівщині.
Страшні кадри з деоккупованих Бучи, Гостомеля та Ірпеня вразили весь світ і викликали природне обурення у лідерів усіх цивілізованих країн. На звільнених територіях Київщини знайшли братські могили із загиблими українцями. На вулицях Ірпеня, Бучі та інших міст лежать розстріляні в потилицю тіла зі зв'язаними за спиною руками, на дорогах – трупи, що обгоріли..
Світові ЗМІ та українські журналісти повідомляють про звірства російських солдатів протягом майже місяця окупації Київщини, зокрема зґвалтування неповнолітніх.
Росія спростовує звинувачення в безчинствах у згаданому населеному пункті, тамтешнє міноборони назвало кадри та фотографії, на яких видно тіла загиблих у Бучі, «черговою провокацією українських радикалів». РФ скликає засідання Ради безпеки ООН для спотворення даних про звірства своїх військових у Київській області.