Цього року студентами українських вишів стали 2 083 мешканці тимчасово окупованих Криму та Донбасу; з них 1746 – жителі Донецької та Луганської областей, 337 – Криму. Вчитися на підконтрольну Україні територію виїхали лише близько 8% юнаків та дівчат, пише журналістка Наталія Адамович у статті «Втрачені агенти змін: чи справді Україна робить все для залучення абітурієнтів із ВОТ?

«Однією з найбільших проблем, пов'язаних із вступом на підконтрольну територію, абітурієнти та їхні батьки називають неможливість дистанційно подати документи до вузу. Оскільки КПВВ на кордоні підконтрольних та непідконтрольних територій у будь-який момент можуть закритися, прорахувати, чи встигне вступник своєчасно подати заяву, неможливо», - пише автор.

В'їхати можна через Росію, але «за порушення порядку перетину кордонів в обхід КПВВ» в Україні могли оштрафувати. Хоча таке покарання влітку 2021 року скасували, певна частина потенційних студентів із ОРДЛО так і не наважилася на вступ.

«Певною складністю, особливо на початку навчання, вступники з ВОТ вважають психологічну адаптацію та потребу у допомозі під час навчання, зокрема через недостатній рівень знання української мови», - зазначає Адамович..

Саме через страх не вписатися в студентський колектив багато випускників з непідконтрольних територій обирають місцеві або російські ВНЗ. За словами студентів київських вузів, у них був складний період після приїзду з непідконтрольної території до вільної України, і допомога психолога тоді була б доречною.

У 2022 році в МОН планують дозволити вступникам з ВОТ отримувати консультації та подавати копії документів дистанційно на електронну пошту приймальних комісій навчальних закладів..

У МОН також запевнили, що через карантинні обмеження навчання у вузах продовжать у змішаній формі: вчитися дистанційно зможуть студенти з Криму та Донбасу, які не мають можливості особисто відвідувати заняття. Жодного випадку відрахування студентів через неможливість перетнути лінію розмежування в міністерстві не зафіксували.

«Проте інформацію про розробку відповідної стратегії не надали, а саме це правозахисники вважають ключовою умовою для покращення ситуації з освітою для дітей із тимчасово окупованих територій», - наголошує Адамович..

Крім того, студенти, які вступили до медичних вузів на тимчасово окупованій території та хотіли б перевестися до університетів на підконтрольній, не можуть цього зробити: механізм відновлення на навчання студентів-медиків працює лише для тих, хто навчався у Луганську чи Донецьку до 2014 року. Через складність та незрозумілість процедури від продовження освіти відмовилися і деякі студенти, які навчалися у кримських вузах..

На думку правозахисниці ГО «Схід SOS» Ольги Куришко, з кожним роком документи міністерства стають дедалі складнішими, процедури надходження – більш зарегульованими. Щоб пройти процедуру вступу, потрібно бути максимально обізнаним у нюансах вступної кампанії..

«Якщо раніше МОН йшло назустріч у складних випадках, то тепер там не хочуть розуміти, що може бути інакше (наприклад, дитина не має якихось документів, не змогла своєчасно виїхати через карантинні обмеження тощо). )»,  – розповіла правозахисник.

На її думку, необхідні курси адаптації, програми стажування, щоб студенти розуміли, де реально зможуть працювати на підконтрольній території, або навіть знайомитись із роботодавцями.

«Правила вступної кампанії для ВПО змінюються щорічно, причому в розпал цієї самої кампанії», - каже правозахисник Олена Луньова..

Наприклад, цього року вступати до ВНЗ на пільговій основі могли тільки ті, хто отримав довідку переселенця у 2021 році.. Однак багато дітей з ОРДЛО та Криму таке посвідчення отримали раніше (воно потрібне, щоб отримати український паспорт).

Деякі абітурієнти скасовували попередню довідку та отримували її з новою датою. Але має значення лише дата видачі першого документа, після перевірок у студентів, які отримали його повторно, можуть виникнути проблеми..

Глава Центру громадянської освіти «Альменда» Валентина Потапова переконана: ¦потрібно терміново вивчати та систематизувати фактори, що впливають на рішення випускників, зокрема з Криму, вступати до вузів на підконтрольній території. Інакше їх буде дуже мало, а в майбутньому Україна взагалі ризикує втратити зв'язки з молоддю з ВОТ.

«Нині Міносвіти не моніторить освітні потреби випускників з ВОТ перед тим, як планувати свої завдання та дії. Чиновники кажуть, що не мають для цього можливості. Однак коли ми не розуміємо, що цим дітям потрібно, дуже складно щось їм пропонувати», - впевнена вона.

За словами експерта, держава могла б звернутися за допомогою до громадських організацій, які проводять такий моніторинг..

Серед бар'єрів на шляху вступу до вишів на підконтрольній території Потапова назвала відсутність репетиторів для вивчення необхідних предметів, зокрема історії України. Наприклад, у Криму, за її даними, таких фахівців лише чотири.

Працюючи дистанційно з українськими вчителями, дитина отримує подвійне навантаження, адже першу половину дня вона має присвятити місцевій школі. Тому експерт пропонує знизити навантаження за рахунок предметів, де програми збігаються, як, наприклад, хімія, математика..

До того ж, на її думку, державі доречно було б створити дистанційні школи спеціально для учнів з ВОТ і використовувати їх для здачі ЗНО.

Усі ці пропозиції з 2018 року активісти та правозахисники намагаються донести до Міносвіти, проте поки що безуспішно.

[see_also].

В українські виші вступили близько 8% абітурієнтів із Криму та Донбасу.

[/see_also].

Саме ці діти розповідатимуть своїм друзям, батькам, рідним правду і стануть тими агентами змін, які формуватимуть ставлення до України на Донбасі та у Криму після деокупації.. Про те, чому так мало молоді з непідконтрольних територій обирає українську освіту і чи можна цьому допомогти, читайте у статті Наталії Адамович «Втрачені агенти змін: чи справді Україна робить все для залучення абітурієнтів із СОТ? » в ZN. UA.