Найстрашніше в усій історії з розпродажем Одеси - це повна байдужість до цього основної маси жителів міста. Я хочу сказати блюзнірську думку: Одеса приречена померти!.

Це сталося в 90-е з промисловістю в місті. В Україні була обрана модель приватизації під директорський корпус. Я ще тоді писав, що це безумство. В результаті промисловість в Одесі перетворилася в об'єкти нерухомості, якими управляли, а потім і володіли колишні директори. Левова частка промислового устаткування й верстатів була навіть не вкрадена, а просто знищена. Неначе армія варварів захопила місто.

Я впевнений, що цього не було б, якби промисловість стали б просто продавати. Тобто обрана модель приватизації призвела до повного зникнення промисловості. Там так і не з'явилося власників, які б захищали свої права. А без власників все померло.

Зараз в Одесі йде процес знищення міста. Головна причина - зовсім не мерзенний міськрада. Він - наслідок. Якщо люди голосують за «гречку», то вони мають те, що є. За великим рахунком 99 відсоткам одеситів все одно, що буде. Вони вважають, що все навколо «колгоспне». Про що можна говорити? Ті, хто витратив гроші на виборчу кампанію, хочуть повернути свої кошти. Невже не очевидна їхня правота?.

Я глибоко впевнений, що якби з самого початку стали б ПРОДАВАТИ Одесу за чіткими і зрозумілими правилами, то було б у сто разів краще, ніж зараз. Точно так же з узбережжям: якби прийшли кілька багатих інвесторів і, в порушення чинного законодавства, побудували б великі курорти, то я не знаю, як би на них ходили одесити, але місто отримало б потужний поштовх у сфері туризму. А зараз наше узбережжі є антирекламою туризму. І все одно ж, фактично, продано. Але все продано шляхом крадіжки, шляхом перетворення з товару в лайно.

Одеса, як місто-міф, місто-легенда, місто-туристичний рай нинішніх псевдо «інвесторів» не цікавить.

І нічого дивного в цьому немає - їм на цьому святі життя немає місця, і вони його влаштовувати не будуть. А власників одеситів, які в цьому зацікавлені - у нас немає. У нас є колгоспники, яким можуть нарахувати трудодні, а можуть не нарахувати.

Я бачу єдиний шлях порятунку залишків, якщо їх ще можна врятувати, це домагатися гарантії прав власників в цьому місті. Права власників квартир, права ОСББ, права домовласників. Якщо в місті не з'являться власник, він просто помре, як одеська промисловість в 90-е.