Урографію проводять для дослідження стану нирок: пацієнту вводять контраст та роблять рентгенівські знімки. Тому подібний метод вивчення стану нирок називають контрастною урографією.. В основі методу лежить здатність контрасту, що вводиться, затримувати рентгенівські промені: спочатку барвник накопичується в нирках, після він виділяється органами сечостатевої системи, і це дає можливість оцінити їх стан.

Призначають урографію пацієнтам з підозрою на каміння в нирках, інфекцію сечостатевих шляхів, за наявності крові в сечі, яка може сигналізувати про гостре запалення або рак, при ушкодженнях сечовивідних шляхів..

Розрізняють оглядову, внутрішньовенну, екскреторну урографію.

Оглядова урографіяТак називають рентгенівське обстеження нирок, за допомогою якого діагностують пухлини, паразитарні захворювання, сторонні тіла та каміння у нирках і найчастіше це перше обстеження, яке призначають пацієнту при підозрі у нього патологій функції нирок.

Оглядова урографія дає можливість вивчити стан нирок, починаючи від їх верхніх полюсів і аж до початку сечівника..

Призначають оглядову урографію в тих випадках, коли необхідно додатково вивчити кістки скелета, тіні нирок, їх форму та розташування, оцінити загальний стан та функціональність інших сечостатевих органів: сечового міхура, сечоводів..

Екскреторна урографіяМетодика заснована на функції виділення нирок і більшість знімків, роблять у той момент, коли нирки почали виділяти контраст.

Екскреторна урографія дозволяє оцінити інтенсивність та час заповнення балії, сечового міхура рідиною, форму, розміри, однорідність, розташування каменів та знайдених новоутворень (кист, пухлин), особливості будови сечового міхура, інших органів сечовидільної системи..

Цей метод контрастної урографії полягає в тому, що пацієнту з порожнім сечовим міхуром вводять контраст і роблять знімки, поки нирки його вбирають з крові і накопичують: в перші дві хвилини, через 4-5 хв. та ще через 7 хв. після введення розмаїття.

Отримані після внутрішньовенної урографії рентгенограми відображають нирки, балії та сечоводи, сечовий міхур, передміхурову залозу.. За допомогою внутрішньовенної урографії можна виявити пухлини, кісти, камені, розширення порожнин нирок (гідроуретер, гідронефроз), патологічне зморщування та розтягування, гіперплазію тканин органів сечостатевої системи.

Підготовка до урографії нирок Зазвичай перед урографією нирок пацієнтові призначають здати кров для вивчення її біохімічного складу – так виключають ниркову недостатність, за якої проводити обстеження не можна.

За два дні до проведення урографії пацієнту рекомендується виключити зі свого раціону продукти, що спричиняє зайве газоутворення..

За три години до процедури їсти не дозволяється. Якщо лікар визнає за необхідне, можна напередодні прийняти проносне.

Пацієнт перед проведенням урографії нирок повинен проінформувати лікаря про ті ліки, які приймає, про наявність алергії на препарати йоду..

Безпосередньо перед обстеженням необхідно зняти з себе предмети, що містять метал: прикраси, окуляри, протези тощо.

Процедура безболісна, триває не більше півтори години. Пацієнт може перебувати у лежачому положенні або у положенні стоячи.

Протипоказана контрастна урографія вагітним і жінкам, що годують..

Побічні дії контрастної урографії Виникають побічні ефекти після процедури рідко, але зафіксовано такі відгуки пацієнтів:.

після введення контрасту відчувається тепло, після опромінення – присмак заліза у роті.;

реакція на контраст проявляється у вигляді минущої легкої висипки, припухлості губ. У деяких випадках пацієнту призначали антигістамінні препарати.

знижувався тиск, виникали проблеми з диханням;

раптово виявлялася ниркова недостатність.

neboleem. net.