Ми часто у повсякденному житті використовуємо такі поняття, як «сова» або «жайворонок» для того, щоб пояснити залежність своєї втоми або навпаки, працездатності, від часу доби. Звичайно, маються на увазі не птиці, а хронотипи людини.
Хронологічний тип людини, або хронотип, визначається піками активності нервової системи залежно від часу доби. Життя будь-якого живого організму Землі, підпорядковується певним ритмам. За піком неминуче слідує спад, під час якого накопичується енергія, необхідна для наступного піку. Вивчення хронотипів почалося в 70-ті роки ХХ століття, і спочатку було прийнято досить скептично. Однак у ході спостережень з'ясувалося, що це має не лише наукове, а й практичне значення, оскільки збіг чи розбіжність робочих годин з піками та спадами активності людини визначає якість її діяльності, що у глобальному масштабі впливає і на економіку, і на інші сфери життя суспільства.
Визначення хронотипу людини: хто ви, сова чи жайворонок? Хронологічний тип людини визначають за піками та спадами його працездатності. Так, жайворонками називають тих людей, у яких пік посідає ранковий годинник і поширюється на всю першу половину дня. З початком сутінків у таких людей настає спад, і до півночі вони вже зазвичай солодко сплять, щоб наступного дня знову прокинутися зі сходом сонця..
До сов відноситься тип людей, чий пік активності настає після обіду і зберігається у вечірній час. Люди-сови прокидаються набагато пізніше сходу сонця, зазвичай годині о 10-11 ранку, а то й до полудня. До обіду їхня працездатність невелика, а годині до 15 вона починає набирати обертів, досягаючи піку після заходу сонця. Для сов опівночі – «дитячий» час, і тоді, коли жайворонки солодко сопають, сови цілком здатні доробляти важливу роботу.
Іноді виділяють ще й третій тип людей, їх називають аритміками. Аритміки це ті, чия працездатність не залежить від часу доби, хто однаково продуктивний і вранці, і ввечері. Багато хто вважає, що це ідеальний варіант, проте спостереження показують, що такі люди частіше страждають від неврозів та депресії.. Лікарі пояснюють це відсутністю необхідних спадів, коли організм повинен відпочивати та набиратися сил.
За підрахунками західних фахівців, нині сови становлять близько 45% людей, жайворонки – 25%, і ще близько 30% людей або відносять себе до аритміків, або не визначилися.
Вигадані сови? Хронобіологи, вчені, які займаються вивченням тимчасових ритмів у живих істот, достеменно встановили – природним біологічним ритмом живуть саме жайворонки. Все живе на Землі підпорядковується сонячному ритму, і людина не є винятком.. Протягом тривалого історичного періоду, та що там, майже всієї своєї історії, людина була безпосередньо залежна від сонця. Люди просто не могли собі дозволити вставати пізно, адже так чи інакше вся основна діяльність припадала на світловий день. Той, хто рано встає і багато працює, лягає спати теж рано, і винятки лише підтверджують загальне правило. В даний час люди, що живуть племінним укладом у віддалених від цивілізації куточках, проводять все своє життя в ритмі жайворонка, орієнтуючись на навколишній світ.
Тим не менш, сови аж ніяк не вигадки, як стверджує статистика, саме вони репрезентують більшість жителів країн західної цивілізації. Хронотип сови виник з появою електрики. Звичайно, нічні гуляки існували і раніше, але тоді це були саме пусті люди, нечисленний прошарок, як зараз сказали б, мажорів. У міру того, як розвивалися види діяльності людини, які не залежать від сонячного світла, збільшувалася кількість сов.
Змінний хронотип Чи це означає, що хронотип людини може змінюватися? Безумовно. Маленька дитина зазвичай жайворонок, бо саме так організують її життя батьки. Коли у людини з'являється вільний вибір, вона може змінити свій режим сну та неспання – часто це відбувається після закінчення школи. Нарешті людина відкриває для себе вільності вільного життя, і одним із атрибутів набутої від батьків свободи виявляється саме зміщений у «совиний» бік графік. Коли з'являються маленькі діти, життя знову стає жайворонковим, потім, якщо необхідність у ранніх вставаннях зникає, людина повертається до комфортного для нього способу життя сови, а в літньому віці більшість людей люблять прокидатися раніше, повертаючись до жайворонка.. Таким чином, хронотип людини не є чимось раз і назавжди певним, і якщо обставини того вимагають, його завжди можна перебудувати.
Світ сов створений для жайворонків Дивно, але при тому, що абсолютна більшість людей активного, працездатного віку – сови, устрій суспільного життя влаштований саме в розрахунку на жайворонків. Державні установи, дитячі садки, школи, магазини, поліклініки – все працює в ритмі жайворонка, але ось невдача, працюють там і сови в тому числі. Багато фахівців небезпідставно вважають, що в цьому одна з причин того, що сучасний житель так схильний до стресів, адже хронічний стрес забезпечується постійним цейтнотом.. Однак як зробити так, щоб було комфортно і тим і тим, на жаль, поки що не придумали.
Що корисніше для здоров'я – бути совою або жайворонком? Те, що жайворонком бути більш природним, а тому корисним, не викликає сумнівів. Людина, яка живе в одному ритмі не тільки з природою, а й із суспільством, звичайно ж, перебуває у виграшній позиції. Що ж до сов, то тут думки розділилися. Багато фахівців, у тому числі психологи, не знаходять нічого поганого в такому способі життя, якщо самій людині так жити комфортно. Тим не менш, небагатьом совам вдається вибудувати своє життя так, щоб їм дійсно було зручно, адже мимоволі доводиться підлаштовуватися, якщо відвідувати той же навчальний заклад, наприклад.
Найчастіше люди вважають себе совами не через хронотип, а через ту банальну причину, що не вміють організувати свій час. Як правило, вони лягають спати пізно зовсім не тому, що їм підходить такий уклад, а через те, що не в змозі відірватися від телевізора, улюбленої комп'ютерної іграшки чи просто інтернет-серфінгу. Такі люди важко встають вранці, прогулюють пари в інституті, вічно спізнюються на роботу, знаходяться в прострації до обіду і нарешті збираються з силами до вечора, щоб потім повторити патологічний цикл спочатку.
Коли настає вихідний, вони відсипаються за всі тижневі страждання, пояснюючи оточуючим собі такий спосіб життя хронологічним типом сови..
Такий спосіб життя – прямий шлях до нервових розладів, викликаних хронічним недосипанням та стресом. Наслідком його стає постійна перевтома, психо-емоційна напруга, і, як наслідок – безсоння, синдром хронічної втоми, неврози та депресія. Треба сказати, що заперечення лікарів проти сов ґрунтуються саме на цьому, але строго кажучи, такі люди не сови, вони жертви власного невміння організувати життя розумно.
neboleem. net.