У 2006 році виникло зловісне поняття - синдром руйнування бджолиних сімей. Вчених, бджолярів і екологів налякав масовий вихід бджіл з вуликів. Статистичні дослідження через 11 років показали, що боятися нема чого.

Паніка, яка охопила наукове співтовариство в 2006 році, змусила багатьох бджолярів передбачати «бджолиний апокаліпсис». Зникнення бджіл могло завдати серйозної шкоди виробництву меду і екосистемі, в першу чергу популяції запилюють рослин.

Незважаючи на всі прогнози, недавні статистичні дослідження показали, що з 2008 року колонії бджіл насправді ростуть. У квітні 2017 року США стан колоній перебувало на найвищому рівні вперше за 23 роки.

Позитивна тенденція простежується по всьому світу, передає «Моя планета» з посиланням на Live Science.

Звичайно, це зовсім не означає, що бджоли не стикаються з труднощами. Одомашненим бджолам живеться трохи легше, ніж диким, яких близько 20 000 видів. Чи загрожує їм зовсім не «бджолиний апокаліпсис», а паразит Varroa destructor. Цей кліщ знищує вулики, викликаючи у бджіл хвороба варроатоз.

Інший фактор, якого бджолярам варто уникати заради збереження своїх бджіл, - це пестициди.

Багато лабораторні дослідження показують, що хімічні засоби шкодять бджолам, але на місцях ця шкода не завжди проявляється, тому довести його складно. Хоча відомо, що інсектициди неонікотиноїди роблять бджіл сприйнятливими до паразитам.

Диких видів бджіл також загрожує знищення місць їх проживання за рахунок розвитку промисловості і сільського господарства.

Бджоли, як і багато інших представників фауни, стикаються з мінливим світом. Однак, попереджають фахівці, апокаліпсисом тут і не пахне. Єдине, що потрібно від людства, - увагу до навколишнього середовища.